Фізіологія. Група 2 - Б л/с. Дата 29.04.22 р. Лекція. Тема: «ФІЗІОЛОГІЯ ВИДІЛЕННЯ».

Фізіологія.   

Група 2 - Б л/с. Дата 29.04.22 р.  

Лекція. Тема:  «ФІЗІОЛОГІЯ ВИДІЛЕННЯ».

Згідно із сучасними уявленнями, сечоутворення є результатом 3-х процесів: фільтрації, реабсорбції, секреції. 

1. ФІЛЬТРАЦІЯ. Початковий етап - фільтрація - відбувається у ниркових тільцях і закінчується утворенням первинної сечі. Загальна поверхня кровоносних капілярів клубочка досягає 1,5 кв.м. на 100 г нирки. Фільтраційний бар'єр, що знаходиться на шляху рідини із просвіту капіляра в порожнину капсули ниркового тільця, складається з 3-х шарів: ендотелію, базальної мембрани і епітеліальних клітин. За допомогою електронної мікроскопії виявили, що всі ці шари мають пори - "вікна", через які проходить вода і більшість розчинених у плазмі речовин. Проте ці "вікна" не пропускають формених елементів крові і білків. Таким чином, у нормі склад первинної сечі подібний до плазми крові, за винятком білків з молекулами великих розмірів. За добу утворюється 150-180 л первинної сечі. Протягом доби плазма крові очищується нирками 60 разів. Фільтрація здійснюється лише у тому випадку, якщо тиск крові у капілярах клубочків перевищує 30 – 35 мм. рт. ст.(з всіх видів капілярів це найвищий тиск).

2. РЕАБСОРБЦІЯ. Зворотне всмоктування різних речовин із первинної сечі у кров називається ребсорбцією і відбувається вона у канальцях нефрона. Це стосується таких речовин, як вода, глюкоза, амінокислоти, солі. Завдяки реабсорбції із 180 л первинної сечі залишається 1 -1,5 л вторинної сечі, яка виділяється із організму. Реабсорбція забезпечується активним і пасивним транспортом. Пасивний транспорт відбувається за електрохімічним, концентраційним і осмотичним градієнтами (градієнтом називають різницю між максимальним та мінімальним значенням будь-якої величини). Таким чином потрапляють назад у кров: вода, вуглекислий газ, деякі іони, невелика кількість сечовини. Активний транспорт проходить проти електрохімічного і концентраційного градієнтів. Для його здійснення необхідна енергія АТФ. Активно транспортуються глюкоза, амінокислоти, Na+ . 

3. СЕКРЕЦІЯ. Секреція - це виділення речовин із крові через клітини канальців у сечу (тобто з крові капілярів канальців у порожнину канальців). Секреція може відбуватися активно, за рахунок енергії АТФ і пасивно. Секретуються сечова кислота, гормони, іони Н+,К+, лікарські препарати (антибіотики, саліцилати та інші).

                                    РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НИРОК

1. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ. Нирки іннервуються численними волокнами вегетативної нервової системи - симпатичними та парасимпатичними. Сечоутворення нирок тісно пов'язане з їх кровопостачанням: чим інтенсивніше кровопостачання, тим більше сечі фільтрується у капсулах клубочків. Дію симпатичного нерва можна спостерігати в експерименті при подразненні черевного нерва. При цьому зменшується сечовиділення. Це відбувається внаслідок звуження симпатичним нервом кровоносних судин, які приносять кров до нирок. Кількість крові, що притікає, зменшується, падає тиск у клубочках, зменшується фільтрація і утворення первинної сечі. Симпатичні нерви підвищують реабсорбцію натрію і води. Різке зниження сечовиділення до повного припинення (анурія) спостерігається при больовому подразненні. Це відбувається внаслідок рефлекторного звуження симпатичними нервами судин нирки, що призводить до різкого зменшення ниркового кровотоку і, як наслідок, фільтрації. Посилення сечоутворення спостерігається в експерименті при уколі в мозочок, зоровий горб і у дно IV шлуночка. 

2. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ. Діяльність нирок змінюється під впливом гормонів. Антидіуретичний гормон задньої частки гіпофіза стимулює реабсорбцію води у канальцях нирок. За відсутності цього гормону сечоутворення може збільшуватися до 25 л за добу. Гормон надниркових залоз адреналін зменшує сечоутворення. Гормон кори надниркових залоз - альдостерон, збільшуючи реабсорбцію Na+ , сприяє зворотному осмотичному всмоктуванню води, а звідси - і зменшенню сечоутворення. У передсердях при перерозтягненні їх кров'ю утворюється натрійуретичний гормон. Він сприяє зменшенню реабсорбції Na+ , а значить і води, тобто підвищує виділення сечі. Гормони передньої частки гіпофіза збільшують сечовиділення. Посилення сечоутворення викликає також гормон щитоподібної залози -тироксин.

                                 РЕГУЛЯЦІЯ СЕЧОВИДІЛЕННЯ

Сеча із ниркової миски по сечоводах потрапляє у сечовий міхур. Пересуванню сечі по сечоводах сприяють їх перистальтичні рухи. Утворення сечі проходить безперервно, а сечовий міхур вивільняється періодично, в міру наповнення. У ділянці переходу сечового міхура у сечівник знаходяться два сфінктери. Один із них - це сфінктер сечового міхура, закриває вихід із нього. Другий сфінктер закриває сечівник. За відсутності сечовипускання сфінктери закриті, сеча збирається у сечовому міхурі. У нормі при заповненому сечовому міхурі в сечоводи сеча не надходить, оскільки при наповненні міхура м'язовий шар його стінок стискається і закриває отвори сечоводів. Сечовий міхур іннервується симпатичними і парасимпатичними нервами. При збудженні симпатичних нервів перистальтика сечоводів підсилюється, стінки сечового міхура розслаблюються, а стиснення сфінктерів ще більше підсилюється. Симпатичний відділ нервової системи сприяє накопиченню сечі у сечовому міхурі, а парасимпатичний відділ - навпаки. Стінки сечового міхура при збудженні парасимпатичних нервів скорочуються, сфінктер розслаблюється, відбувається сечовипускання. Сечовипускання - рефлекторний акт, який починається із подразнення барорецепторів сечового міхура при розтягненні сечею його стінок. Подразнення від барорецепторів по аферентних нервах передається до центру сечовипускання у крижовому відділі спинного мозку. Звідси по парасимпатичних нервах подразнення (нервовий імпульс) переходить до м’язів сечового міхура, які скорочуються та м’язів сфінктерів, які розслаблюються – викликаючи сечовипускання. Спінальний центр не один, бо він регулюється вищими відділами центральної нервової системи: центрами кори великих півкуль і середнього мозку. Стійкий кортикальний (тобто центрами кори) контроль сечовипускання формується під кінець другого року життя дитини.

             СЕЧА. КІЛЬКІСНИЙ І ЯКІСНИЙ СКЛАД НОРМАЛЬНОЇ СЕЧІ

Діурез. Виділення і виведення з організму сечі має назву діурезу. В середньому за добу діурез людини становить 1,5 л. Кількість сечі підвищується після більшого надходження в організм води, вживання більшої кількості білка, продукти розпаду якого підсилюють діяльність нирок. Діурез зменшується при обмеженому вживанні рідини, низькому споживанні білка, а також при посиленому потінні. Денний діурез інтенсивніший від нічного, оскільки вночі у зв'язку із пониженням артеріального тиску знижується фільтраційний тиск, а значить і фільтрація у клубочках нирки. В нормі відношення денного діурезу до нічного визначають за пробою Зимницького і воно становить 2:1. На діурез впливають фізичні навантаження. При тривалому фізичному навантаженні кількість сечі зменшується внаслідок того, що значна кількість води виділяється із потом. 

Колір сечі. В нормі сеча - це прозора рідина світло-жовтого кольору. Колір сечі залежить від діурезу та екскреції пігментів, які утворюються із білірубіну (білірубін це пігмет, що утворюється в печінці). У відстояній сечі утворюється осад, який складається із солей і слизу.

Реакція сечі. Сеча має слабкокислу реакцію. Вона змінюється залежно від харчування. При харчуванні білковою їжею реакція сечі стає кислою, при харчуванні рослинною їжею -залужнюється. 

Відносна густина сечі. В середньому відносна густина сечі дорівнює 1,018 г/кв.см. і визначається у пробі за Зимницьким. Значне вживання води викликає зниження відносної густини, а обмежене - її збільшення. 

Склад сечі. До складу сечі входить вода, а також речовини, що містяться у плазмі крові і синтезуються у самій нирці. Із сечею виділяються електроліти. В середньому за добу виділяється 60 г солей. У сечі знаходяться кінцеві продукти білкового обміну, до яких належать: азот, аміак, сечова кислота, креатинін. У нормі в сечі білка немає, оскільки він не фільтрується в клубочках нирок через стінки капілярів. Поява білка у сечі свідчить про захворювання нирок. У звичайних умовах глюкози у сечі немає. При надлишковому вживанні цукру, коли глюкоза у крові перевищує 10 ммоль/л, а також при де-яких хворобах (цукровий діабет) спостерігається виділення глюкози із сечею. Це явище має назву глюкозурії. У сечі знаходяться сліди гормонів, фізіологічно активні речовини і продукти їх розпаду, завдяки чому можна зробити висновок про функції деяких ендокринних залоз (надниркових, статевих). До активних речовин належать гормони кори надниркових залоз, антидіуретичний гормон задньої частки гіпофіза, естрогени, катехоламіни, а також вітаміни і ферменти. 

Згідно із