2А СС Питання та лекція до теми : «АНАТОМІЯ СТОВБУРУ МОЗКУ, МОЗОЧКУ»

 

2А СС

Питання та лекція до теми :

«АНАТОМІЯ СТОВБУРУ МОЗКУ, МОЗОЧКУ»

ПИТАННЯ:

1.      Спинномозкова рідина циркулює в таких порожнистих утвореннях  мозку :

 бічні шлуночки, III шлуночок, IV шлуночок, підпавутинний простір. Записати відділ мозку для кожного утворення.

2.      Які  порожнисті утворення поєднують бічні шлуночки і III шлуночок; III шлуночок і IV шлуночок; IV шлуночок і підпавутинний простір.

3.      Перелічити назви ядер довгастого мозку, якою речовиною вони утворені?

4.      Перелічити назви ядер моста, якою речовиною вони утворені?

5.      Перелічити назви ядер мозочку, якою речовиною вони утворені?

6.      Перелічити назви ядер середнього мозку, якою речовиною вони утворені?

7.      Перелічити назви ядер проміжного мозку, якою речовиною вони утворені?

8.      Перелічити структури білої речовини ( назви провідних шляхів) довгастого мозку.

9.      Перелічити структури білої речовини ( назви провідних шляхів) моста.

10.  Перелічити структури білої речовини ( назви провідних шляхів) мозочку.

11.  Перелічити структури білої речовини ( назви провідних шляхів) середнього мозку.

12.  Перелічити структури білої речовини ( назви провідних шляхів) проміжного мозку.

13.  Замалювати на основі мал. 5.16 стор. 212 межі дна IV шлуночку – ромбовидної ямки та позначити з назвою структури, що обмежують цю ямку .

 

 

 

ЛЕКЦІЯ

1.      ДОВГАСТИЙ МОЗОК

Довгастий мозок (myelencephalon) має нижню межу на рівні потиличного отвору. Вгорі він межує із мостом. Довжина у дорослого до 3 сантиметрів. Довгастий мозок на вентральній (спереду) поверхні має два потовщення - піраміди (лежать медіально) і оливи (лежать латерально) (мал. 5.12 – стор. 552). На дорсальній (задній) поверхні довгастого мозку є тонкий та клиноподібний пучки, що тягнуться сюди із спинного мозку і закінчуються однойменними горбиками, в яких знаходяться однойменні ядра. На дорсальній поверхні довгастого мозку, яка утворює частину дна IV шлуночка (ромбоподібної ямки), знаходяться ядра від ІХ до ХІІ пар черепномозкових нервів. Відростки цих ядер виходять ззаду від оливи, а також між оливою і пірамідою. Довгастий мозок виконує рефлекторну і провідникову функції. У ньому розміщені життєво важливі центри - дихальний і серцево-судинний. Найменше пошкодження цієї ділянки мозку призводить до важких порушень життєдіяльності і навіть до смерті. У довгастому мозку знаходяться нервові центри травних рефлексів: смоктального, слиновидільного, секреторного підшлункової і шлункових залоз, жування, ковтання. При уколі в певні ділянки довгастого мозку з'являється цукор в сечі і порушується водно-сольовий обмін, що доводить наявність центрів обміну речовин на бульбарному рівні. У довгастому мозку також локалізуються центри блювання, чхання, кашлю і сльозовиділення, тобто на бульбарному рівні замикаються рефлекторні дуги захисних рефлексів. У довгастому мозку замикаються рефлекторні дуги рухових рефлексів: рефлексів положення тіла, зміни тонусу шийних м'язів і тулуба. Бульбарна жаба зберігає позу, яка дозволяє перебороти гравітаційну силу землі. Для підтримки пози необхідний перерозподіл тонусу м'язів-розгиначів. Центри регуляції тонусу розміщені у задньому мозку: вестибулярне ядро, ядра ретикулярної формації. Значення цих рефлексів полягає в тому, що при зміні положення голови зберігається рівновага тіла. На бульбарному рівні здійснюються статокінетичні рефлекси, спрямовані на збереження пози та орієнтацію у просторі при зміні швидкості руху. Наприклад, при різкій зупинці автобуса відбувається перерозподіл тонусу м'язів, їх скорочення спрямовані на подолання прискорення, яке діє на людину.

2.      ЗАДНІЙ МОЗОК

До  заднього мозку відносяться міст та мозочок.

 

2.1.  МІСТ

Міст (pons) знизу межує з довгастим мозком, а вгорі - з ніжками великого мозку. Від бічних його відділів відходять середні ніжки мозочка (мал. 5.12 – стор. 552). На вентральній поверхні моста знаходиться основна борозна, в якій лежить однойменна артерія. Сіра речовина вентральної поверхні формує власні ядра моста. Дорсальна поверхня моста утворює верхню (передню) частину дна IV шлуночка (ромбоподібної ямки). В мосту розташовані ядра від V  до VIII пар черепномозкових нервів і ретикулярна формація. Відростки клітин ядер черепномозкових нервів виходять на основі мозку збоку від моста і позаду від нього на межі з мозочком і довгастим мозком. Біла речовина моста - це висхідні та низхідні системи волокон.

 

 

   2.2 МОЗОЧОК

 Мозочок (cerebellum) лежить дорсально від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі і середню частину - черв'як (мал. 5.13 стор 212). Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини (кора мозочка), що утворює вузькі звивини, між якими знаходяться борозни. Борозни ділять поверхню мозочка на часточки. Центральна частина мозочка складається з білої речовини, в якій знаходяться скупчення сірої речовини - ядра мозочка (мал. 5.14 стор 212). Найбільше з них - зубчасте ядро. Мозочок має три пари ніжок: верхні (з'єднують його із середнім мозком); середні (з мостом) та нижні (з довгастим мозком). У ніжках проходять пучки волокон, які з'єднують мозочок з різними відділами головного та спинного мозку. Спинний мозок та стовбур головного мозку регулюють м'язовий тонус, забезпечують підтримку пози і виконання локомоторних актів, але для здійснення складних, координованих, швидких, точних рухів необхідний мозочок. Його функції вивчено на тваринах, у яких повністю або частково видалено мозочок. Таке втручання відбивалось на руховій активності тварини. Можна виділити чотири групи змін рухової активності при ураженні мозочка. По-перше, зміни м'язового тонусу. Тонус м'язів різко падає (атонія). По-друге, розвивається швидка втомлюваність м'язів (астенія). Тварина після незначних рухів настільки втомлюється, що лягає відпочивати. По-третє, з'являється тремтіння кінцівок і голови (астазія). Тварина не може міцно тримати голову без тремтіння. Собака після видалення мозочка не може відразу підняти лапи, а робить перед тим кілька коливальних рухів. По-четверте, порушується координація рухів (атаксія).

 

ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК

Четвертий шлуночок є порожниною ромбоподібного мозку (мал. 5.16 стор. 212). Він має дах і дно. Дно утворене дорсальними поверхнями довгастого мозку і моста, а дах - верхнім та нижнім мозковими парусами-так назвали оболонку IV шлуночку. Шлуночок заповнений спинномозковою рідиною і сполучається вгорі із III шлуночком за допомогою водопроводу мозку (водопровід Сільвія), а знизу з центральним каналом і з підпавутинним простором спинного мозку - за допомогою парного отвору Люшка і непарного серединного отвору Мажанді. Дно IV шлуночка становить так звану ромбоподібну ямку, в якій проектуються ядра черепномозкових нервів (від V до XII пар). Ямка вгорі обмежена верхніми ніжками мозочка, а внизу - нижніми ніжками мозочка (мал. 5.16 стор. 212).

 

3.      СЕРЕДНІЙ МОЗОК

 

 Із третього мозкового міхура {mesencephalon) розвивається середній мозок. До нього належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку (Сільвія), який сполучає III шлуночок із IV. Покрив складається із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які, відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху (мал.. 5.17 стор 213). На поперечному розрізі середнього мозку можна бачити покрив і ніжки мозку. Ніжки мозку складаються із покришки і основи, між якими знаходиться чорна речовина (інтернейрони з пігментом) (мал. 5.18 - стор. 552). Через основу ніжок проходять пірамідні провідні шляхи та шляхи, що з'єднують кору великих півкуль з ядрами моста і мозочка. Покришка містить сіру і білу речовини. Сіра речовина - це червоне ядро, сітчаста речовина і ядра III та IV пар черепномозкових нервів. Біла речовина представлена волокнами висхідних (чутливих) шляхів, які тут утворюють медіальну та латеральну (слухову) петлі. Середній мозок виконує рефлекторну функцію, а саме на рівні горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні зорові та слухові рефлекси.

 

4.      ПРОМІЖНИЙ МОЗОК

         Проміжний мозок знаходиться під мозолистим тілом. Він складається з таких частин, як згір'я, підзгір'я, а порожниною є III шлуночок (мал. 5.20 стор. 215).

Таламус (згір'я)- це парне скупчення сірої речовини, яке поділяється на власне згір'я (таламус), зазгір'я (метаталамус) та надзгір'я (епіталамус).

       У власне таламусі розрізняють передні, латеральні та медіальні групи ядер. В латеральних ядрах відбувається перемикання усіх чутливих шляхів, які прямують до кори головного мозку. Крім того в задньому віділі є - подушки, де знаходяться підкіркові центри зору. Порожниною проміжного мозку є  III шлуночок. Третій шлуночок являє собою вузьку щілину, бічні стінки якої утворені медіальними поверхнями власне згір'я (мал. 5.22)

       До метаталамуса належать медіальне та латеральне колінчасті тіла, які, відповідно, є підкірковими центрами слуху та зору.

        Надзгірна ділянка (епіталамус) складається з епіфіза (шишкоподібне тіло), який розташований між верхніми горбиками покриву середнього мозку. Від епіфіза йдуть повідці, які утримують його в даному положенні.

        Підзгірна ділянка (гіпоталамус) знаходиться вентральніше від власне згір'я і складається із власне підталамічної ділянки та цілого ряду утворів, що розташовані на основі мозку (мал. 5.21, 5.22). Сюди належать: кінцева пластинка, зоровий перехрест, сірий горб, лійка, на якій знаходиться гіпофіз, та соскоподібні тіла. III шлуночок вгорі сполучається з бічними шлуночками (це дві порожнини півкуль великого мозку) за допомогою міжшлуночкового отвору, а знизу III шлуночок сполучається із IV шлуночком - за допомогою водопроводу мозку.

5.      РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ

 

      У стовбурі головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку. Ця система нейронів має назву "сіткоподібної" (або ретикулярної) формації. Від нейронів ретикулярної формації починаються неспецифічні провідні шляхи. Вони піднімаються угору до кори головного мозку та підкіркових ядер і опускаються до нейронів у сегменти спинного мозку.

      Ретикулярна формація є регулятором функціонального стану спинного та головного мозку, а також регулятором тонусу м'язів.  Отже, через стовбур головного мозку в кору проходить дві системи: одна - специфічна (це чутливі провідні шляхи, що несуть імпульси від усіх рецепторів - інтеро-, екстеро-, пропріорецепторів) до кори головного мозку. Друга - неспецифічна, яка утворена ретикулярною формацією і закінчується на дендритах усіх шарів кори.