2А ЛС ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЕДНЬОГО ТА ПРОМІЖНОГО ВІДДІЛІВ МОЗКУ (питання та лекція)

 

2А ЛС  ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЕДНЬОГО ТА ПРОМІЖНОГО  ВІДДІЛІВ МОЗКУ (питання та лекція)

Питання для вивчення.

1.     Характеризувати функції білої речовини (провідних шляхів)  середнього мозку.

2.     Характеризувати функції білої речовини (провідних шляхів)  згір’я проміжного мозку.

3.     Характеризувати функції білої речовини (провідних шляхів)  зазгір’я проміжного мозку.

4.     Характеризувати функції скупчень сірої речовини (ядер)  середнього мозку за такою схемою : назва ядра – його функція(ії).

5.     Характеризувати функції скупчень сірої речовини (ядер)  згір’я проміжного мозку

за такою схемою : назва ядра(ядер) – його(їх) функція(ії).

6.     Характеризувати функції скупчень сірої речовини (ядер)  зазгір’я проміжного мозку за такою схемою : назва ядра(ядер) – його(їх) функція(ії).

7.     Характеризувати функції скупчень сірої речовини (ядер)  підзгір’я проміжного мозку за такою схемою : назва ядра(ядер) – його(їх) функція(ії).

8.     Перелічити структури білої речовини (провідних шляхів) мозку.

9.     Що є причиною стану децеребраційної ригідності в досліді над твариною та який висновок з цього досліду зроблено. Стан ригідності НЕ описувати.

Джерело підр Я.І. Федонюка стор. 213, 214, 217 – 218 та відповідні малюнки

ЛЕКЦІЯ «ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЕДНЬОГО ТА ПРОМІЖНОГО МОЗКУ»

СЕРЕДНІЙ МОЗОК

              До нього належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку (Сільвія), який сполучає III шлуночок із IV. Покрив складається із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які, відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху (мал. 5.17). На поперечному розрізі середнього мозку можна бачити покрив і ніжки мозку. Ніжки мозку складаються із покришки і основи, між якими знаходиться чорна речовина (інтернейрони з пігментом)  (мал. 5.12 – стор. 552). Через основу ніжок проходять пірамідні провідні шляхи та шляхи, що з'єднують кору великих півкуль з ядрами моста і мозочка. Покришка містить сіру і білу речовини. Сіра речовина - це червоне ядро, сітчаста речовина і ядра III та IV пар черепномозкових нервів. Біла речовина представлена волокнами висхідних (чутливих) шляхів, які тут утворюють медіальну та латеральну (слухову) петлі. Середній мозок виконує рефлекторну функцію. На рівні верхніх  горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні зорові рефлекси (там знаходяться ядра III пари черепно-мозкових нервів). На рівні нижніх  горбиків покриву середнього мозку здійснюються орієнтовні слухові рефлекси (там знаходяться ядра IV пари черепно-мозкових нервів).

                 Особливої уваги при розгляді рефлекторних функцій середнього мозку заслуговує децеребраційна ригідність - різке підвищення тонусу м'язів-розгиначів кінцівок, голови і тулуба при перетині мозку (в експерименті) під червоними ядрами. Якщо таку тварину поставити на лапи, то вона буде стояти, як іграшкова: кінцівки витягнуті, голова закинута назад, хвіст піднятий (мал. 3.19).

 ПРОМІЖНИЙ МОЗОК

        Проміжний мозок  знаходиться під мозолистим тілом. Він складається з таких частин, як згір'я, підзгір'я, а порожниною є III шлуночок (мал. 3.20)

1.      У таламусі (згір'я) розрізняють близько 40 ядер - скупчень тіл нейронів. Із функціональної точки зору розрізняють специфічні та неспецифічні ядра.

             Специфічні ядра чутливі. До них надходить сенсорна інформація від рецепторів по чутливих висхідних шляхах і обробляється тут, перш ніж досягти кори великих півкуль. Єдиний чутливий тракт проходить "транзитом" через таламус до кори - це шлях нюхової чутливості.  Тобто нюхова інформація в таламусі не обробляється. Таламус образно називають колектором чутливості.

              Неспецифічні ядра згір'я - це ядра ретикулярної формації. Від них відходять висхідні шляхи, які віялоподібно закінчуються на нейронах різних відділів кори, підвищуючи їхню збудливість. Ушкодження неспецифічних ядер таламуса призводить до порушень свідомості.

2.      У метаталамусі (зазгір'я) група специфічних ядер утворює медіальні та латеральні колінчасті тіла.

Нейрони медіального тіла сприймають і опрацьовують звукову інформацію від слухових ядер довгастого і середнього мозку. Тут локалізуюється підкірковий центр слуху. Латеральні колінчасті тіла є підкірковими центрами зору.

3.     Гіпоталамус (підзгір'я) складається із скупчення ядер, що являють собою вищі підкіркові вегетативні центри, які регулюють функції всіх внутрішніх органів і сталість внутрішнього середовища організму.

В експерименті, подразнюючи ядра задньої частини гіпоталамуса, одержують ефекти активації симпатичної нервової системи: підвищується артеріальний тиск, прискорюється і посилюється діяльність серця, частішим стає дихання, збільшується легенева вентиляція в результаті розширення бронхів; пригнічується моторика, секреція і всмоктування в шлунково-кишковому тракті, збільшується рівень глюкози в крові, підвищується обмін речовин і енергії. При подразненні ядер передньої частини гіпоталамуса спостерігаються протилежні ефекти, характерні для парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. У середній ділянці гіпоталамуса локалізуються хемочутливі нейрони, які сприймають зміни осмотичного тиску, концентрації глюкози, температури тіла, крові та ліквору III шлуночка. Вони ніби "стежать" за станом внутрішнього середовища організму. Таким чином підзгір'я регулює гомеостаз внутрішнього середовища. Гіпоталамус регулює всі види обміну речовин, температуру тіла, функції ендокринних залоз, діяльність всіх систем - серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої. У гіпоталамусі розміщені центри, пов'язані з поведінковими реакціями: статевими, оборонними таін. Гіпоталамус регулює емоційну поведінку. У гіпоталамусі розміщені центри насичення, голоду, спраги. Підзгір'я бере участь у процесах сну, бадьорості і безпосередньо пов'язане з ендокринною системою. Нейросекреторні нейрони задньої частини гіпоталамуса виробляють гормони: антидіуретичний, що регулює водно-сольовий обмін, і окситоцин, що регулює скорочення матки і функцію молочних залоз.

РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ

У стовбурі головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку. Ця система нейронів має назву "сіткоподібної" (або ретикулярної) формації. Від нейронів ретикулярної формації починаються неспецифічні шляхи. Вони піднімаються угору до кори головного мозку та підкіркових ядер і опускаються до нейронів сегментів спинного мозку.   Ядра ретикулярної формації є регулятором функціонального стану спинного та головного мозку, а також регулятором тонусу м'язів.