Основи екології та профілактичної медицини. Дата 02.05.2022 р. Група 2 – Б л/с. Лекція. Тема: «Гігієна праці».
Основи екології та профілактичної медицини.
Дата 02.05.2022 р.
Група 2 – Б л/с.
Лекція. Тема: «Гігієна праці».
Під час
виконання людиною трудових обов‘язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних,
біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться
виробничим середовищем. Виробниче
середовище забезпечує життєдіяльність під час виконання трудових обов‘язків, в
тому числі і працездатність, але за певних обставин
Гігієнічна
класифікація праці
1 клас – оптимальні умови праці – це
умови за яких зберігається не лише здоров’я працюючих, але й створюються
передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас – допустимі умови праці –
характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового
процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих
місць.
3 клас –
шкідливі умови праці (4 степені) – характеризуються наявністю шкідливих
виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити
несприятливий вплив на організм працюючого та його потомство.
4 клас –
небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються факторами виробничого
середовища, вплив яких створює високий ризик виникнення важких форм гострих
професійних уражень, отруєнь, загрозу для життя.
Безпека праці
Під безпекою
розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Гігієна праці — це профілактична дисципліна, що вивчає вплив трудового процесу і
навколишнього виробничого середовища на організм працівників з метою розробки
санітарно-гігієнічних та лікувальнопрофілактичних заходів, спрямованих на
створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого
рівня працездатності людей.
Гігієнічне
нормування. Гігієнічне
регламентування несприятливих чинників довкілля є необхідним в управлінні
якістю середовища і у створенні оптимальних гігієнічних умов праці та побуту
людей. Гігієна як наука обґрунтовує оптимальні і гранично допустимі параметри
чинників навколишнього середовища, які є основою для опрацювання гігієнічних нормативів
для повітря населених місць і виробничих приміщень, води і продуктів
харчування, будівельних матеріалів, предметів одягу, взуття і т. ін. Ці
нормативи запобігають несприятливому впливу навколишнього середовища на
здоров’я.
В системі
законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає закон України "Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Відповідно
до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається
такими основними заходами:
-
гігієнічною
регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та
виробничого середовища;
-
державною
санітарно-гігієнічною експертизою проектів,технологічних регламентів,
інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних
факторів на відповідність вимогам санітарних норм;
-
включенням
вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та іншу
нормативно-технічну документацію;
-
ліцензуванням
видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;
-
пред'явленням
гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки,
виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до
житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та
технологій;
-
обов'язковими
медичними оглядами певних категорій населення.
Складовою
частиною законодавства в галузі гігієни праці є постанови та положення (норми)
затверджені Міністерством охорони здоров'я України (наприклад "Положення
про медичний огляд працівників певних категорій", "Перелік важких
робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється
застосування праці неповнолітніх"), санітарні правила і норми (СанПіН)
стосовно окремих факторів виробничого середовища, певних технологічних процесів
і конкретних виробництв та інші нормативні документи.
ЗАКОН
УКРАЇНИ “Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення” прийнятий Верховною Радою 24.02.1994 р. “Громадяни
мають право на: … безпечні для здоров’я умови праці; відшкодування шкоди,
завданої її здоров’ю; … обов’язкові медичні огляди.” Законом передбачено
усунення від роботи осіб, які ухиляються від обов’язкових медичних оглядів і
щеплень.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону праці» прийнятий Кабінетом Міністрів у 1992 р. передбачає
створення належних санітарногігієнічних умов на виробництві, запобігання причин
травматизму, профзахворювань і отруєнь, зниження дії шуму, вібрації, інших
шкідливостей, очистку і знешкодження відходів тощо.
НЕБЕЗПЕЧНІ
ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ
Аналіз причин
виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно
відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Небезпечний
виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних
умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров'я. Шкідливий виробничий
фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до
захворювання або зниження працездатності.
ПОНЯТТЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Нещасний
випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника
небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання
ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала
смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло
внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або
переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів,
пов'язаних з роботою. Професійне отруєння - це окремий випадок
професійного захворювання. Отруєння може бути гострим, тобто таким, що сталося
в результаті одноразового впливу на людину великої дози отруйної речовини, і
хронічним, тобто таким, що розвивалося протягом тривалого часу, наприклад
кількох років, внаслідок систематичного впливу порівняно малих доз шкідливих
речовин.
Комментарии
Отправить комментарий