Анатомія людини. Група 2 - Б л/с. Дата 27.04.2022 р. Лекція з теми: «Нервова система».

Анатомія людини.   

Група 2 - Б л/с. 

Дата 27.04.2022 р.  

Лекція з теми: «Нервова система».  

БУДОВА СПИННОГО МОЗКУ

Спинний мозок  лежить у хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41-45 см (у дорослого). Вгорі він безпосередньо через великий потиличний отвір переходить у головний мозок, а внизу на рівні II поперекового хребця закінчується звуженням, що має назву мозкового конуса. Від останнього відходить термінальна нитка, яка є атрофованою нижньою частиною спинного мозку. Під час внутрішньоутробного розвитку спинний мозок повністю заповнює хребетний канал, а потім внаслідок швидкого росту хребта відстає у рості і переміщується вгору. У новонародженого його нижня межа сягає III поперекового хребця, а тому нервові корінці, що відходять від спинного мозку, мають косий напрямок, оскільки корінці набувають косого напрямку - в поперековому відділі утворюється пучок, який називається кінським хвостом. Зовнішньо спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, де відходять нерви до верхньої та нижньої кінцівок. По передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина, а по задній - задня серединна борозна, які ділять спинний мозок на дві симетричні половини. Між борозною і щілиною з кожного боку знаходяться передня та задня бічні борозни, з яких виходять два передні (рухові) та два задні корінці (чутливі), що формують спинномозкові нерви. Таких нервів є 31 пара: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових  і 1 куприковий. За своєю функцією усі вони є змішаними (тому що чутливі нерви розміщені поруч з руховими). Відрізок спинного мозку, від якого відходять пара чутливих і пара рухових корінців   - називається сегментом. Таких сегментів у спинному мозку є 31.

Внутрішня будова спинного мозку. Спинний мозок побудований із сірої та білої речовин. Сіра речовина представлена переважно тілами нервових клітин і знаходиться всередині (мають форму метелика). По периферії сірої речовини знаходиться біла речовина-це переважно відростки нервових клітин. На горизонтальному зрізі у сірій речовині розрізняють передній, бічний та задній роги. В них закладені чутливі (в задньому розі), вегетативні (в бічному розі) та рухові (в передньому розі) ядра. Біла речовина має вигляд канатиків, що розташовуються між щілинами та борознами. Розрізняють передній, задній та бічний канатики. Канатики утворені в основному поздовжніми нервовими волокнами, які об'єднуються у пучки - провідні шляхи. У задніх канатиках знаходяться висхідні (чутливі) шляхи, у передніх - рухові (низхідні) і у бічних - і чутливі, і рухові шляхи. Усі вони з'єднують спинний мозок із головним. Оболонки спинного мозку. Спинний мозок покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною). Тверда оболонка спинного мозку (dura mater spinalis) покриває його ззовні. Між нею та окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний  (над твердою оболонкою) простір, в якому міститься жирова клітковина і венозне сплетення. Павутинна оболонка спинного мозку (arachnoidea spinalis) – вона тонка, прозора, без судин та прилягає до твердої мозкової оболонки, відокремлюючись від неї субдуральним (під твердою оболонкою) простором, який заповнений тонкими пучками сполучнотканинних волокон. М'яка оболонка спинного мозку (ріа mater spinalis) прилягає до спинного мозку і містить судини, які проникають в речовину спинного мозку і живлять його. Між павутинною і м'якою оболонками знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною. Цей простір має розширення в ділянці кінського хвоста. В цьому місці (нижче II поперекового хребця) найбільш зручно шляхом проколу голкою (без ризику пошкодити речовину спинного мозку) отримати для дослідження спинномозкову рідину.

БУДОВА ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Головний мозок знаходиться у порожнині черепа. Він складається із двох півкуль, проміжного мозку (таламусу) і стовбура (його відділи: довгастий мозок, міст, ніжки мозку) з мозочком. Від основи головного мозку відходить 12 пар черепно-мозкових нервів. Маса мозку дорослої людини становить 1245-1375 г, новонародженого - 330-340 г.  

ДОВГАСТИЙ МОЗОК Довгастий мозок розвивається із довгастого мозкового міхура. Межею між довгастим і спинним мозком є рівень потиличного отвору. Вгорі він межує із мостом. Довгастий мозок на вентральній поверхні має два потовщення - піраміди (лежать медіально) і оливи (лежать латерально). На дорсальній поверхні довгастого мозку є тонкий та клиноподібний пучки, що тягнуться сюди із спинного мозку і закінчуються однойменними горбиками, в яких знаходяться однойменні ядра. На дорсальній поверхні довгастого мозку, яка утворює частину дна IV шлуночка (ромбоподібної ямки), знаходяться ядра ІХ-ХІІ пар черепномозкових нервів. Відростки цих ядер виходять ззаду від оливи, а також між оливою і пірамідою.  

МІСТ ззаду та знизу межує з довгастим мозком, а спереду та вгорі - з ніжками мозку. Від бічних його відділів відходять середні ніжки мозочка (рис. 3.12 - див. додаток). На вентральній поверхні моста знаходиться основна борозна, в якій лежить однойменна артерія. Сіра речовина вентральної поверхні формує власні ядра моста. Дорсальна (та що ззаду) поверхня моста утворює верхню (передню) частину дна IV шлуночка (ромбоподібної ямки). В дорсальній частині моста розташовані ядра верхньої оливи, V  - VIII пар черепно-мозкових нервів і ретикулярна формація. Біла речовина моста - це висхідні та низхідні волокна.

МОЗОЧОК лежить дорсально (ззаду) від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі і середню частину - черв'як . Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини (кора мозочка), що утворює вузькі звивини, між якими знаходяться борозни. Борозни ділять поверхню мозочка на часточки. Центральна частина мозочка складається з білої речовини, в якій знаходяться скупчення сірої речовини - ядра мозочка. Найбільше з них - зубчасте ядро. Мозочок має три пари ніжок, які з'єднують мозочок з різними відділами головного та спинного мозку.

ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК  є порожниною довгастого мозку і моста. Він має дах і дно. Дно утворене поверхнями довгастого мозку і моста, а дах - верхнім та нижнім мозковими парусами (утворення зі сполучної тканини). Шлуночок заповнений спинномозковою рідиною і сполучається із III шлуночком (вгорі) за допомогою водопроводу мозку (водопровід Сільвія), і з підпавутинним простором спинного мозку. Дно IV шлуночка становить так звану ромбоподібну ямку, в якій проектуються ядра черепно-мозкових нервів (від V до XII пар).

СЕРЕДНІЙ МОЗОК  До нього належать ніжки великого мозку і покрив середнього мозку. Порожниною мозку є водопровід, який сполучає III шлуночок із IV. Покрив складається із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які, відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху. В середині середнього мозку знаходиться чорна речовина.  Покришка містить сіру і білу речовини. Сіра речовина - це червоне ядро, ретикулярна формація і ядра III та IV пар  черепно-мозкових нервів (два нижніх та два верхніх горбики). Біла речовина представлена волокнами висхідних (чутливих) шляхів, які тут утворюють медіальну та латеральну (слухову) петлі.

ПРОМІЖНИЙ МОЗОК знаходиться під мозолистим тілом над середнім мозком. Він складається з таких частин, як згір'я, підзгір'я, а порожниною є III шлуночок. Таламус (згір'я)- це парне скупчення сірої речовини, яке поділяється на власне згір'я (таламус), зазгір'я (метаталамус) та надзгір'я (епіталамус). У таламусі розрізняють перехрест усіх чутливих шляхів, які прямують до кори головного мозку. Крім того там знаходяться підкіркові центри зору. До метаталамуса належать медіальне та латеральне колінчасті тіла, які, відповідно, є підкірковими центрами слуху та зору. Надзгірна ділянка (епіталамус) складається з епіфіза (шишкоподібне тіло – це ендокринна залоза). Підзгірна ділянка (гіпоталамус) знаходиться вентральніше (знизу таближче до переду від власного згір'я) і складається із зорового перехреста, сірого горба, лійки(на якій знаходиться гіпофіз - ендокринна залоза). В гіпоталамусі є ядра з нервовими клітинами, що мають здатність виділяти секрет (нейросекрет). РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ  У середині стовбура головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку. Ця система нейронів має назву "сіткоподібної" (або ретикулярної) формації. Слово ретикулюс  латинею означає сітка. Від нейронів ретикулярної формації починаються неспецифічні шляхи. Вони піднімаються угору до кори головного мозку та підкіркових ядер і опускаються до нейронів спинного мозку.

КІНЦЕВИЙ МОЗОК  складається із правої та лівої півкуль. Півкулі розмежовані поздовжньою щілиною, в глибині якої лежить мозолисте тіло. Воно побудоване з волокон, які з'єднують півкулі між собою. Під мозолистим тілом знаходиться склепіння, під яке знизу підходить проміжний мозок. Кожна півкуля утворена білою та сірою речовинами. Сіра речовина - це кора головного мозку (плащ), яка утворює борозни та звивини. Скупчення сірої речовини в основі півкуль - це базальні ядра. Отже, до кінцевого мозку належать: плащ, нюховий мозок, базальні ядра, а його порожнину становлять бічні шлуночки (заповнені спинномозковою рідиною). Поверхня півкуль має численні борозни і підвищення між ними - звивини. Величина і форма борозен та звивин має індивідуальні особливості, проте існує декілька постійних борозен, які досить добре помітні в усіх індивідуумів. Ними користуються і для поділу півкуль на частки. Розрізняють лобову, тім'яну, скроневу, потиличну частки та острівець, який знаходиться на дні бічної борозни. Скронева частка відокремлена від інших бічною борозною (Сільвія), лобова - центральною борозною і потилична - тім'янопотиличною. У лобовій частці паралельно до центральної борозни проходить передцентральна борозна.  Між центральною та передцентральною борознами знаходиться передцентральна звивина. У тім'яній частці паралельно до центральної борозни проходить зацентральна борозна. Між центральною та зацентральною борознами знаходиться зацентральна звивина. У скроневій частці паралельно до бічної борозни проходять верхня та нижня скроневі борозни, які розмежовують верхню, середню і нижню скроневі звивини. У потиличній частці є поперечні потиличні борозни та звивини. Потилична частка від тім'яної на медіальній поверхні відмежована досить глибокою тім'яно-потиличною борозною, від якої відходить острогова борозна. Ділянка між ними має назву клина, а ділянка попереду тім'яно-потиличної борозни - передклина. За остроговою борозною знаходиться язикова звивина. 

КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ  Сіра речовина поверхні великих півкуль має товщину від 3 до 5 мм і утворена понад 75 мільярдами нервових клітин. За морфологічними ознаками нейрони кори великих півкуль поділяють на пірамідні та непірамідні клітини. Пірамідні клітини мають характерну форму піраміди, а група непірамідних нейронів включає ряд різновидів – поліморфні (полі – багато, морфос – форма) нейрони. Кора великих півкуль має шість шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зернистий, гангліонарний та шар поліморфних клітин.