Основи екології та профілактичної медицини. Дата 18.04.2022 р. Група 2 – Б л/с. Лекція. Тема: «Раціональне харчування та профілактика харчових отруєнь».

Основи екології та профілактичної медицини.

Дата 18.04.2022 р. 

Група 2 – Б л/с.

Лекція. Тема: «Раціональне харчування та профілактика харчових отруєнь».

 

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Правильне харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим впливам довкілля. Воно підвищує фізичну та розумову працездатність і таким чином забезпечує активне довголіття.

Поняття раціонального харчування включає дотримання трьох основних принципів:

1. Забезпечення балансу енергії, що надходить з їжею і витрачається людиною в процесі життєдіяльності;

2. Задоволення потреби організму в певних харчових речовинах;

3. Дотримання режиму харчування.

Продукти харчування мають виконувати три основні функції:

-          постачати необхідний матеріал для побудови й оновлення клітин;

-                     постачати енергію для функціонування організму (кровообіг, виділення тепла, секреція залоз, м’язові зусилля, робота мозку та ін.);

-          надавати організмові здатність чинити опір хворобам.

У зв’язку з переліченими функціями, речовини, що входять до складу харчових продуктів, поділяються на три групи: будівельні (тваринні та рослинні білки), енерготворні (вуглеводи та жири), охоронні (вітаміни, мінеральні солі, деякі вуглеводи та білки).

Для доброго засвоювання їжі потрібне її постачання в певних співвідношеннях мiж основними компонентами харчування в пропорцiї 50:20:30. Щоденне вживання калорiй повинно розподiлятися так: 50% – на вуглеводи, 20% – бiлки i 30% – жири.

Вуглеводи складають основу наших харчових продуктiв, таких, як свiжi фрукти, овочi, боби, горох, картопля, кукурудза, хлiб, вiвсяна каша, рис.

Клiтковина, яка входить до складу овочiв i фруктiв, в кишечнику людини розщеплюється за участю бактерiальної флори. Вона посилює жовчевидiлення i виведення з органiзму холестерину, перистальтику кишечника i забезпечує почуття насичення.

Вмiст жирiв у щоденному рацiонi складає бiля 30%. А отже треба зумiти обмежити щоденне вживання жирiв до цiєї цифри. Жири вiдкладаються в жировiй тканинi та утворюють запас енергетичного матерiалу. Жири пiдшкiрножирової клiтковини оберiгають органи вiд переохолодження, а жирова тканина оточує внутрiшнi органи, фiксує їх i попереджує вiд змiщень i травм.

Сучасні дієтологи рекомендують вживати менше жирів тваринного походження, які насичені жировими кислотами, які сприяють утворенню холестерину, звуженні та закупорці кровоносних судин. Це може привести до інсульту та до інфаркту. Ось продукти багаті холестерином, які рекомендується їсти тільки в невеликих кількостях: жирне м’ясо всіх сортів, а також печінка, нирки і мізки; вершкова, пальмова і кокосова олія, сало, маргарин; копчені ковбаси, стегенця, паштети; жирні молочнокислі продукти, включаючи сметану, майонез, ряжанку; креми, тістечка, торти, здобний білий хліб; продукти, що містять шоколад і какао; смажені в маслі і підсолені картоплю і делікатесні горішки.

 Антагоністом холестерину є лецитин

Антагоністом холестерину є лецитин, який перешкоджає розвитку атеросклерозу і сприяє підвищенню витривалості центральної нервової системи. Лецитин міститься в таких продуктах: рослинні олії: соняшникова, соєва, кукурудзяна, оливкова; жирні сорти морських риб – скумбрія, сардини, тунець, лосось, палтус, а також устриці, мідії, риб’ячий жир; вівсяна і гречана крупа, висівки, хліб з борошна грубого помелу; нежирні сорти м’яса і птиці – індичка, курка, телятина, кролик, дичина; більшість овочів і фруктів; зелень у вигляді салату, петрушки, кінзи, шпинату, кропу, цибулі, часнику. Хорошим засобом для профілактики атеросклерозу є байховий чай та волоські горіхи. Дієта з низьким вмістом жирів сьогодні вважається кращою.

Бiлковi продукти повиннi складати бiля 20% калорiй, якi ми щоденно вживаємо. До них вiдносяться риба, телятина, пiсна яловичина, баранина, свинина, твердий сир, молоко, молочнокислий сир, яйця. Бiлки складають основу структурних елементiв клiтин i тканин тiла людини, входять в склад ферментiв, беруть участь у виробленнi iмунiтету.

 

Що їсти, скільки та як?

Сучасні рекомендації дієтологів в галузі раціонального харчування такі:

Дотримуйтесь правила 25-50-25 для визначення кiлькостi калорiй на кожен прийом їжi: 25% калорiй повиннi припадати на снiданок, 50% – на обiд, 25% – на вечерю. Це допоможе утримувати нормальну вагу тiла.

Регулярність харчування. Доцільність прийому їжі в один і той же час обумовлена  умовно-рефлекторними реакціями організму на виділення слини, шлункового соку, жовчі, ферментів, тобто всього комплексу факторів, що забезпечують нормальне травлення.

Кратність харчування протягом доби. Дослідження показали, що одно-або дворазове харчування несприятливо впливають на здоров’я і призводять до ряду захворювань. Здоровій людині рекомендується трьох-, чотириразове харчування з можливістю додаткового прийому їжі (сік вранці, стакан кефіру перед сном і т.д.).

Сідати необхідно за стіл тільки з відчуттям голоду. Не намагайтеся наїдатися про запас. Розрізняти голод і спрагу. Іноді краще просто попити, ніж поїсти. Їжу приймати три-чотири рази на день, в проміжках між їжею не перекушувати, можна тільки пити воду або сік.

Слід робити не менше 20-30 жувальних рухів перед проковтуванням. Більшість людей проковтують їжу всього лише після п’яти – восьми жувальних рухів. Треба вчитися жувати повільно.

Не слід запивати їжу водою, так як це призводить до розрідження шлункового соку і зниження активності травлення. Воду можна пити за 15-20 хвилин до їжі, або через дві години після неї.

Не можна вживати занадто гарячу або занадто холодну їжу. Це шкідливо для печінки, однак поступове звикання до холодної сирої воді, аж до температури талої води, корисно для загартовування та здоров’я.

При варінні овочі втрачають 90% своїх енергетичних якостей і тому краще вживати їх сирими, приготованими на пару або печеними.

По даними Гарвардської школи громадської охорони здоров’я, в США більше 50% злоякісних утворень шлунка і підшлункової залози є наслідком надмірного споживання кави.

У першій половині дня перевагу слід надати продуктам, багатим білком і жирами, оскільки вони поліпшують обмін речовин, довше затримуються в шлунку, довше підтримують відчуття ситості, збуджують нервову систему (м’ясо, риба, яйця, сир, каші, страви з бобових).

Вечеря повинна включати молочні та овочеві страви, які не викликають перезбудження нервової системи перед сном. На ніч не можна переїдати, але й не можна лягати спати голодним. Порушення режиму харчування – одна з поширених причин розладу шлунка і дванадцяти палої кишки, хронічних гастритів та інших захворювань органів травлення.

Не нехтуйте нормою солі, не випивайте багато рідини, кави. В добовому раціоні повинно міститися не більше 6-10 г солі, до 2,5л рідини (вільної і в складі різних продуктів і страв).

Обмежити, або ще краще відмовитися від вживання алкогольних напоїв, які порушують обмін речовин, викликають запальні процеси в слизовій оболонці травного каналу, утруднюють засвоєння харчових речовин – вітамінів, мінеральних солей тощо.

Уникайте шкідливих звичок у харчуванні.

 

Лікарі-дієтологи склали  перелік страв і продуктів які бажано не вживати, до них входять:

- картопляні чіпси і картопля фрі – це, по суті, суміш вуглеводів і жиру, плюс смакові додатки;

      - солодкі батончики на зразок “Снікерса”, “Марса” тощо, що складаються з великої кількості цукру і різних хімічних доповнювачів;

-  солодкі газовані та ароматизовані напої на зразок Cola, Fanta, консервовані соки;

       -  сосиски, сардельки, варена ковбаса, паштет та інші продукти з так званими прихованими жирами. Сало, внутрішній жир, свиняча шкірка і т.п. займають 40% ваги, але замасковані під м’ясо за допомогою смакових додатків;

- консервовані м’ясні та овочеві продукти із застосуванням великої кількості  оцту та інших консервантів.

Їжа не повинна бути основним джерелом позитивних емоцій, хоча саме на це націлено кулінарне мистецтво. “Жити не для того, щоб їсти, а їсти для того, щоб жити”, “Хороший кухар – ворог здоров’я” і “голод – кращий кулінар” – ці принципи ставлення до харчування повинні бути взяті на озброєння кожною освіченою людиною.

            Причиною інфекційного харчового отруєння може стати їжа, заражена патогенними бактеріями (вживання прострочених продуктів; недотримання правил гігієни під час вживання їжі тощо).

            Характерні симптоми отруєння: нудота, блювання, загальне нездужання та слабкість, лихоманка, підвищена температура тіла, діарея. Зазвичай, перші ознаки харчового отруєння з’являються через 2 години після вживання несвіжого продукту.

 Перша допомога при отруєнні

       Необхідно видалити зі шлунка їжу, що отруює організм (промити шлунок слабким розчином теплої води та харчової соди). Після цього слід прийняти активоване вугілля (сорбенти). Також потрібно пити багато чистої кип’яченої води, адже під час отруєння відбувається зневоднення організму. Оскільки хворий відчуває загальну слабкість, першу добу слід дотримуватись постільного режиму та вживати тільки рідкі каші.

             Профілактика харчових отруєнь:

·     обов’язково мийте руки перед приготуванням чи прийомом їжі;

·  ретельно мийте обробні дошки, ножі та посуд, перш ніж починати використовувати їх для приготування страв;

·      використовуйте тільки свіжі продукти;

·      дотримуйтесь технології приготування страв;

·    для вживання овочів, зелені та фруктів у свіжому вигляді, замочуйте їх у розчині соди (1 ст. ложка харчової соди на 1 л води) на 10 хвилин, а потім промивайте під проточною водою. Це допоможе позбутись бактерій;

·       не купуйте продукти з пошкодженою упаковкою чи прострочені продукти;

·       не кладіть сире та приготоване м’ясо на одну тарілку;

·      зберігайте продукти при температурі не вище +5̊С (холодні готові страви – не більше 2 діб; розігріту їжу – не більше 2 годин);

·      у теплу пору року відмовтесь від вживання салатів, заправлених сметаною чи майонезом; кондитерських виробів з заварним кремом;

·       не вживайте консервацію з роздутих, деформованих банок.

Не можна вживати продукти, якщо:

·     вони мають неприємний запах чи непривабливий вигляд

·      упаковка зім’ята або пошкоджена

·      на упаковці не зазначено обов’язкових відомостей про склад продукту, термін його придатності і виробника

·      термін придатності продукту закінчився

·      продукти запліснявілі чи підгнилі

 

Причини виникнення та шляхи запобігання гострим кишковим інфекціям.

Основною причиною є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму.

При гострих кишкових інфекційних захворюваннях та харчових отруєннях ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення та дотримання гігієнічних правил.

З метою профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій необхідно виконувати такі  заходи профілактики:

• не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;

• не брати в дорогу при здійсненні подорожі та на відпочинок продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);

• продукти, що швидко псуються, зберігати лише в холодильнику, обов’язково дотримуватись термінів їх зберігання;

• при купівлі харчових продуктів обов’язково звертати увагу на терміни та умови їх зберігання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб та при дотриманні температурних режимів, зазначених на упаковці та у встановлений виробником термін;

• не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб; купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі,  споживач має право вимагати у продавця документи, що  підтверджують якість та безпеку продукції; 

• розливне молоко, куплене на базарі, перед вживанням обов’язково слід кип’ятити, не вживати молоко-самоквас і сир з нього без попередньої термічної обробки;

• не вживати невідомі гриби, дикорослі ягоди, трави та інші рослини;

• на відпочинку виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо);

• не готувати страви із запасом, приготовлені страви бажано вживати відразу (зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати двох годин);

• при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною проточною водою, а для споживання дітям – додатково обдати окропом;

• не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, ставків, невідомих підземних джерел водопостачання, поверхневих вод тощо;

• для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;

• перед приготуванням їжі та перед її вживанням слід завжди мити руки з милом;

•  необхідно обов’язково мити руки після відвідування туалету;

• ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

• сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремо, стіл, розділювальні дошки, ножі, м’ясорубку (блендер, кухонний комбайн тощо) після роботи з сирими продуктами потрібно ретельно вимити і ошпарити окропом;

• під час відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі дикорослі ягоди, гриби та інші продукти невідомого походження;

• для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно визначеними місцями відпочинку та відповідно облаштованими пляжами; при купанні у водоймах і басейнах не слід допускати потрапляння води до рота;

• вести боротьбу з мухами;

• захищати харчові продукти від випадкових забруднень, від комах, гризунів та інших  тварин. Для надійного захисту продуктів слід зберігати їх у щільно закритих банках (контейнерах).