19.11.21 гр. 2 А ЛС ЕКОЛОГІЯ ЛЕКЦІЯ З ТЕМИ : «ГІГІЄНА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ» ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДІВ

 

19.11.21 гр. 2 А ЛС ЕКОЛОГІЯ

ЛЕКЦІЯ З ТЕМИ : «ГІГІЄНА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ»

 

 ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДІВ

До дитячих закладів належать дитячі дошкільні (ясла, дитячі садки та ін.), дитячі освітні (загальноосвітні і спеціалізовані школи — ліцеї, гімназії — різного типу та ін.) та позашкільні (палаци, будинки дітей та юнацтва, літні табори та ін.) заклади. Розміщення дитячих закладів має бути поблизу від місць проживання відповідних контингентів дитячого та підліткового населення. Для дошкільних закладів радіус обслуговування повинен складати 0,3—0,5 км, для школярів молодших класів — до 0,5 км, для школярів середніх класів — до 1 км; для школярів старших класів —-до 1,5 км, у сільській місцевості (за умови організованого підвезення дітей спеціально виділеним і придатним транспортом) — до 3 км. Земельні ділянки, де розташовані заклади для дітей і підлітків, за своїми розмірами мають відповідати гігієнічним нормативам, їх слід розміщувати в екологічно найпридатніших місцях, на певному віддаленні від джерел забруднення атмосферного повітря, шуму та великих транспортних магістралей. Найдоцільніше розташовувати ці заклади внутрішньоквартально. Розміщуючи відповідні заклади, слід ураховувати необхідність забезпечення основних приміщень і відкритих ігрових та інших майданчиків не менш як тригодинною безперервною інсоляцією. Внутрішнє планування дитячих дошкільних закладів має бути таким, аби були створені необхідні умови для дотримання принципу групової ізоляції, забезпечення можливості рухової активності дітей, створення сприятливого повітряного і теплового середовища, достатньої освітленості тощо. Площа озеленення земельних ділянок має становити не менше ніж 15—17 м2 на одне місце, тобто понад 50 % усієї їх площі. Зменшення цього нормативу можливе тільки тоді, коли ділянка дитячого закладу безпосередньо межує з лісовими або парковими територіями. На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід передбачити наявність групових майданчиків для дітей різного віку, загального фізкультурного майданчика, го-роду-ягідника, господарчої зони та пішохідних доріжок. Під час планування ділянок під освітні заклади для дітей шкільного віку вихідним є забезпечення насамперед раціонального функціонального зонування території і достатньої площі відповідних зон. Площа земельної ділянки навчально-виховних закладів (шкіл) має відповідати нормативним значенням, наведеним у таблиці. До сучасних типів загальноосвітніх шкіл належать такі: початкові, основні та середні школи, гімназії та ліцеї.Навчальні будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче ніж 2,5 м від червоної лінії земельної ділянки, по периНа ділянках навчального закладу мають бути розташовані такі функціональні зони: навчальна, навчально-дослідна (навчально-виробнича), фізкультурно-спортивна, господарча, житлова (за наявності гуртожитків, спальних корпусів тощо) та зона відпочинку. Фізкультурно-спортивну зону бажано розміщувати таким чином, аби вона не проглядалася з вікон навчальних класів (особливо початкових). Висота будівель загальноосвітніх шкіл не повинна перевищувати трьохчотирьох поверхів, висота поверхів (від підлоги до підлоги вищерозташованого поверху) має бути не меншою ніж 3,6 м, висота лекційних приміщень (на 50 місць і більше), актових залів, фізкультурно-спортивних споруд — не меншою ніж 4,2 м. Забудова навчально-виховних закладів здійснюється за трьома основними системами: компактній (централізованій), блочній (секційній) та павільйонній (децентралізованій). Набір і взаєморозташування приміщень залежать від типу закладу. Проте нині сучасні середні школи будуються переважно за блочною (секційною) структурою. Така структура передбачає можливість розміщення дітей різних вікових груп в окремих блоках, разом з тим, загальношкільні приміщення об'єднуються в окремий блок. У складі шкільних будівель мають бути передбачені 3 групи приміщень — основні (навчальні кабінети, класні кімнати, лабораторії, навчальні майстерні, спортивний зал), допоміжні (бібліотека, рекреаційні приміщення, їдальня, буфет, актовий зал, комори, складські приміщення, туалети та ін.) та службові (кабінети для адміністрації, вчительські, медичний кабінет та ін.) приміщення. Більшу частину часу учні перебувають у класних кімнатах або навчальних кабінетах, які мають відповідати певним гігієнічним вимогам. Санітарно-технічне обладнання будівель і окремих приміщень дитячих закладів має забезпечувати режим мікроклімату і повітряного середовища, що відповідає гігієнічним вимогам. Забезпечення потрібного рівня освітленості приміщень та їх ультрафіолетового опромінення досягається шляхом дотримання відповідних заходів як під час будівництва дитячих закладів, так і під час їх експлуатації. Одним із таких заходів є оптимальна орієнтація вікон. Будівельними нормами встановлено такі значення коефіцієнта природного освітлення (КПО): в класних кімнатах не менше ніж 1,5 %, в кабінетах креслення і малювання не менше ніж 2 %. За результатами гігієнічних досліджень вважається, що значення КПО мають бути ще більшими і сягати 2,5—5 %. У основних приміщеннях дитячих закладів, де підвищене зорове навантаження, світловий коефіцієнт має бути 1:4 або більше. В інших приміщеннях він може складати 1:5—1:6. Відстань між вікнами (ширина простінків) не повинна бути більшою ніж 0,5 м. При однобічному розташуванні вікон коефіцієнт заглиблення (відношення глибини кімнати до відстані від підлоги до верхнього краю вікна) не повинен бути більшим як 2 м2 . Якщо глибина приміщення становить більше ніж б—6,5 м, виникає потреба у двобічному природному освітленні. Аби не заважати вільному проникненню зовнішнього світла до приміщень, протилежні будівлі мають розташовуватися від будівлі дитячого закладу на відстані не менше ніж 2,5—3 їх висоти. Важливе значення має колір огороджувальних поверхонь та обладнання, від якого залежить коефіцієнт відбиття. Білий колір відбиває 80—90 % світлових променів, жовтий та світло-блакитний — 70—80 %, зелений — 60 %, світлокоричневий, темно-рожевий — 30—45 %, темно-зелений — 22—25 % світлових променів. Має бути забезпечена певна контрастність У школах, які містять більше ніж 20 класів, влаштовують два гімнастичні зали, в тому числі один (на 144 м2 ) — для занять з учнями молодших класів.Актовий зал розраховують на одночасне перебування в ньому не менш як 25 % учнів від загальної кількості їх, площею по 0,6 м2 на кожного присутнього.Кількість місць в обідніх залах їдалень у загальноосвітніх школах установлюється з розрахунку одне місце на трьох учнів. Площа обіднього залу в цих закладах установлюється з розрахунку 1,4 м2 на одне місце. У кожному навчальному закладі мають бути розташовані приміщення медичного обслуговування, до складу яких входять: терапевтичний кабінет (площею не менш як 16 м2 ), процедурна (10 м2 ), фізіотерапевтичний кабінет (18 м 2 ), стоматологічний кабінет (16 м2 ), кімната психофізіологічного розвантаження (18 м2 ). Терапевтичний кабінет може бути використаний і як офтальмологічний. Для цього треба, щоб довжина однієї з його стін була не меншою ніж 5,8 м. Площа класу має бути не меншою ніж 60 м2 , навчального кабінету 60 м2 , мінімальна площа на одного учня в цих кімнатах становить 2 м2 . Найкраща форма класної кімнати — прямокутна (глибина 6—6,3 м, довжина — 8—8,4 м) із співвідношенням глибини до ширини 3:4. Відстань від першого ряду парт до дошки має складати 1,6—2 м, висота стелі — З—3,5 м. Розміщення вікон — лівобічне, кут розгляду (кут між лінією погляду і площиною класної дошки в горизонтальній площині) має бути не меншим як ЗО—35°. Площа вчительської визначається з розрахунку 1,5—2,5 м2 на один клас. При спортивних залах, мають бути дві роздягальні площею по 16 м 2 кожна, дві душові — по 3 м2 кожна та два туалети — по 2 м2 кожний. У приміщеннях дитячих дошкільних закладів слід використовувати світильники, що забезпечують освітлення відбитим або розсіяним світлом, яскравість яких не перевищує 2000 Кд/м2 . У разі застосування комбінованого освітлення приміщень (природне та штучне) оптимальне співвідношення між світловими потоками від вікна і від джерела штучного освітлення становить 2:1. Для приміщень навчальних закладів встановлено розрахункові і певні гігієнічні вимоги щодо повітрообміну. Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності в загальноосвітніх установах і дворових клубах (І ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (II ступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема в дитячо-юнацьких спортивних, музичних та художніх школах, центрах науково-технічної творчості (III ступінь). Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів має передбачати наявність таких зон: спортивної, навчально-дослідної, господарчої, зелених насаджень і відпочинку та атракціонів.Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одночасна місткість із розрахунку числа дітей, які займаються в ньому протягом одного дня в одну зміну. Необхідно витримувати і правильне співвідношення між столами і стільцями, яке регламентується величинами дистанції сидіння, дистанції спинки та диференції . Під час розміщення учнівських столів і стільців у класах та навчальних кабінетах у перших трьох рядах слід розташувати столи менших розмірів, в останньому ряді — найбільших для даного класу розмірів. Вимоги до окремих параметрів розміщення меблів у класі такі: відстань від першого ряду парт до дошки повинна становити 2,4—2,6 м, розрив між рядами парт — 0,6—0,8 м, між першим рядом парт і зовнішньою стіною — 0,6— 0,7 м, між третім рядом і внутрішньою стіною — 0,5—0,6 м, між задньою стіною і останнім рядом парт — 0,4—0,5 м. Якщо навчальні кімнати мають не прямокутну, а квадратну конфігурацію і меблі в них виставляються в 4 ряди, відстань від дошки до перших парт (столів) має бути не меншою ніж 3 м, розрив від парт першого ряду до зовнішньої стіни повинен становити 0,8—1 м, між рядами парт — 0,6 м. Нижній край класної дошки має бути на відстані 75—80 см від підлоги для учнів молодших класів і 80—90 см — для учнів середніх та старших класів. Певним гігієнічним вимогам мають відповідати шкільні підручники та дитячі іграшки. Щодо підручників ці вимоги ставляться до розмірів та форми шрифту, якості паперу, ілюстрацій, формату та маси книг, їх оправи. На підставі досліджень функціонального стану опорно-рухового апарату, насамперед показників, що визначають стійкість вертикальної пози, встановлено такі допустимі маси щоденного навчального комплекту (тобто маси підручників, письмового приладдя та ранця або портфеля) школярів: для учнів 1—2-х класів — 1,2 кг; для учнів 3—4-х класів — 2,2 кг, для учнів середніх класів — 2,2—3,2 кг, для учнів старших класів — 3,2—3,7 кг. Разом з тим, слід зазначити, що маса кожного підручника для школярів початкових класів не повинна перевищувати 300 г. Серед основних гігієнічних вимог до іграшок слід виділити такі: матеріали для їх виготовлення не повинні містити токсичні речовини. Не допускається використання утильних матеріалів. Конструкція іграшок і матеріали, з яких їх виготовлено, не повинні бути загрозою травматизації, покриття іграшок має щільно триматися і не змиватися гарячою (60 °С) водою з мийними засобами, 2 % хлорним вапном або іншою дезінфекційною речовиною, бути стійким до слини і поту, мати високу пожежостійкість.