К основному контенту

ГР 2 Б ЛС 05.10.21 фізіологія

 

ГР 2 Б ЛС 05.10.21   фізіологія

 

 

ТЕМА:                                Фізіологія  нейрона
Частина нервового волокна (по її довжині) характеризуються збудливістю і провідністю.
Збудливість для нервових тканин забезпечується їх здатністю генерувати,
сприймати і передавати нервовий імпульс.


Провідність. Швидкість проведення імпульсу по нервовому волокну
залежить від його анатомічної будови. У мієлінових нервових волокнах швидкість проведення імпульсу вища в зв'язку із тим, що мієлінова оболонка є ізолятором і імпульси наче б то перескакують із однієї перетяжки Ранв’є на іншу (сальтаторне проведення). Швидкість поширення імпульсу по мієліновому нервовому волокну становить близько 160 м/с в рухових і 50 м/с у чутливих нервах


Ізольоване проведення збудження. Нерв складається із великої кількості нервових волокон, збудження по кожному із них поширюється ізольовано, не переходячи на сусідні. Ізольоване проведення збудження забезпечується наявністю мієлінової оболонки. Чим швидше проводяться імпульси, тим товща оболонка, тому що зі збільшенням швидкості проведення зростає інтенсивність потенціалу дії. У безмієлінових волокнах збудження проводиться більш повільно, утворені потенціали дії невеликі і, хоча оболонка волокна тонка, імпульси по ньому передаються ізольовано. Збудження може проводитися тільки по цілому, непошкодженому волокну. У разі перерізування нерва, його здавлюванні, сильному розтягуванні або отруєнні імпульси зовсім не передаються.

 


Двостороннє проведення збудження. Збудження по
нервовому волокну може поширюватися в обидва боки. Це вперше встановив російський фізіолог О. І. Бабухін у 1877 році на електричному органі нільського сома. Пізніше шляхом запису потенціалів дії було підтверджено, що в межах кожного нейрона імпульси збудження поширюються по нервовому волокну в обидва боки із однаковою швидкістю від ділянки, що подразнюється.


Слід зазначити, що нерв зберігає свої функції лише за умови зберігання його анатомічної і фізіологічної цілісності. Інтенсивність обміну речовин у нерві досить мала.
Нерв практично невтомний. Якщо у нервовому волокні імпульс збудження
поширюється в обидва боки від місця збудження, то у нервовій системі збудження здійснюється тільки в одному напрямі – від рецепторів чутливих клітин до рухових. Причиною цього є будова контактів (синапсів) між нервовими клітинами та між нервовими і м'язовими чи залозистими клітинами

Передача збудження від нерва до робочого органа
Складне утворення, що забезпечує перехід збудження із нервового волокна на нервову, м'язову, або залозисту клітину називається синапсом.
Синапс складається із трьох основних елементів – пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани і синаптичної щілини. Проведення збудження через синапс є складним процесом (мал. 1).
Периферичні синапси передають імпульс збудження за допомогою медіаторів.

Медіатором, за допомогою якого передається збудження в нервово-м'язових скелетних і міжнейронних синапсах, є ацетилхолін. Закінчення постгангліонарних симпатичних нервових волокон виділяють в основному норадреналін і в незначній кількості адреналін. Ацетилхолін бере участь не тільки у передачі збудження, а й впливає на процеси обміну речовин і зумовлює підвищення лабільності, необхідної для більш швидкої передачі наступних імпульсів збудження.

Мал. в додатках в класроомі

 


Мал. 1. ( ДИВ ДОДАТОК 1) Схема будови нервово-м’язового синапсу: 1 – пресинаптична мембрана; 2 – синаптична щілина; 3 –
іонний канал; 4 – рецептор; 5 – постсинаптична мембрана; 6 – молекули
медіатора; 7 – пресинаптичні пухирці ; 8 – мітохондрії

У механізмі передачі збудження через синапси водночас беруть участь і електричний струм і хімічні речовини. Імпульс збудження вивільняє ацетилхолін із пухирців нервового закінчення. Ацетилхолін дифундує через пресинаптичну мембрану у синаптичну щілину і викликає деполяризацію постсинаптичної мембрани, генеруючи постсинаптичний потенціал дії. Під його впливом виникають колові струми, які збуджують сусідні ділянки м'язового волокна. Ацетилхолін, що виділився, дуже швидко руйнується ферментом холінестеразою із утворенням холіну і оцтової кислоти. Руйнація ацетилхоліну відбувається протягом рефрактерного періоду, що
викликається попереднім імпульсом збудження.
   Синапси проводять збудження в один бік – від нервового волокна до м'язового. Однобічне проведення збудження обумовлене тим, що медіатор виділяється лише у нервовому закінченні. Збудження через синапси проводиться значно повільніше, ніж у нервах. Це уповільнення називається синаптичною затримкою.
Нервові клітини пов'язані між собою за допомогою синапсів, яких у тисячі
разів більше, ніж нервових клітин.

 Увага!  Малюнки та текст додатків дано в класроомі !

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

ГР 2 А ЛС 08.04.21 ФІЗІОЛОГІЯ Лекція з теми: «ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ»

  ГР 2 А ЛС     08.04.21      ФІЗІОЛОГІЯ Лекція з теми:   «ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ» МЕХАНІЗМ СЕЧОУТВОРЕННЯ   Згідно із сучасними уявленнями, сечоутворення є результатом 3-х процесів: фільтрації, реабсорбції, секреції. ФІЛЬТРАЦІЯ Початковий етап - фільтрація - відбувається у ниркових тільцях і закінчується утворенням первинної сечі. Загальна поверхня кровоносних капілярів клубочка досягає 1,5 м^/100 г нирки. Фільтраційний бар'єр, що знаходиться на шляху рідини із просвіту капіляра в порожнину капсули ниркового тільця, складається з 3-х шарів: ендотелію, базальної мембрани і епітеліальних клітин. За допомогою електронної мікроскопії виявили, що всі ці шари мають пори - "вікна", через які проходить вода і більшість розчинених у плазмі речовин. Проте ці "вікна" не пропускають формених елементів крові і білків. Таким чином, у нормі склад первинної сечі подібний до плазми крові, за винятком білків з молекулами великих розмірів...

4 А Б Л/С соціальна медицина 20.10.21 Лекція : ЕКСПЕРТИЗА СТІЙКОЇ ТА ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

  4 А Б    Л/С   соціальна медицина   20.10.21     Лекція : ЕКСПЕРТИЗА СТІЙКОЇ ТА ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ         Розрізняють два види непрацездатності — тимчасову і стійку. Під тимчасовою непрацездатністю розуміють такий стан організму, за якого гостре захворювання, загострення хронічного захворювання або травма не дають хворому можливості тимчасово займатися трудовою професійною діяльністю . Тимчасова непрацездатність може бути частковою або повною. Якщо хворий тимчасово не може продовжувати свою професійну трудову діяльність, але загальний стан його здоров'я дозволяє виконувати іншу роботу, не порушуючи процесу лікування, це свідчить про часткову тимчасову   непрацездатність. Такий хворий потребує переведення на іншу роботу на визначений термін. Тимчасову непрацездатність вважать повною, якщо хворий у зв'язку із захворюванням або травмою потребує звільнення від усіх робіт на визначений термін . Е...

Анатомія людини. Група 2 - А с/с. Дата 27.04.2022 р. Лекція з теми: «АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ».

Анатомія людини.    Група 2 - А с/с.  Дата 27.04.2022 р.   Лекція з теми:  « АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ».   Дихальна система забезпечує насичення організму киснем і виведення вуглекислоти. До органів дихання належать: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи та легені. В дихальній системі виділяють повітроносні шляхи (носова порожнина, гортань, трахея і бронхи) та дихальну частину (респіраторний відділ), що представлена паренхімою легень, в альвеолах легень відбувається газообмін між повітрям і кров'ю. Д ихальна система має зв'язок з травною системою, а саме: верхній отвір гортані відкривається в глотку. Тобто, як було сказано вище, повітря в гортань проходить не лише через порожнину носа, а й може потрапляти через порожнину рота і глотку. Отже, дихальні шляхи можна поділити на верхні (носова порожнина, носова частина глотки, ротова частина глотки) та нижні (гортань, трахея, бронхи). Дихальні шляхи - це система трубок, які мають хрящову основу, а ...