23.04.21 гр. 2 А ЛС
і гр. 2 Б ЛС АНАТОМІЯ
Лекція з теми: «ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА»
Нервова система поділяється на центральну і
периферичну. Периферичну нервову систему утворюють 12 пар черепних нервів та 31
пара спинномозкових нервів. Вивчення периферичної нервової системи має велике
практичне та діагностичне значення. У клінічній практиці часто зустрічаються
такі захворювання периферичних нервів як радикуліт, менінгорадикуліт,
радикулоневрит, фунікуліт, нейродерміт, неврит, нейроміозит, оперізувальний
лишай, невралгія трійчастого нерва та ін.
Спинномозкові
нерви
Спинномозкові
нерви - це парні нервові стовбури, які утворені злиттям двох корінців спинного
мозку - заднього (чутливого) та переднього (рухового). Ще в межах центрального
каналу спинного мозку передній (руховий) і задній (чутливий) корінці поступово
зближаються, потім зливаються та утворюють корінцевий нерв, після -
спинномозковий нерв (рис. 1). Завдяки такому злиттю спинномозкові нерви є
змішаними, оскільки містять рухові (еферентні) волокна від клітин передніх
рогів, чутливі (аферентні) волокна від клітин спинномозкових вузлів,
вегетативні волокна від клітин бічних рогів і вузлів симпатичного стовбура.
Після виходу з центрального каналу спинномозкові нерви діляться на передні гілки
(rr. ventrales), що іннервують шкіру, м'язи кінцівок і передньої поверхні
тулуба; задні гілки (rr. dorsalis), що іннервують шкіру та м'язи задньої
поверхні тулуба; менінгеальні гілки (rr. 7 meningei), що прямують до твердої
оболонки спинного мозку та сполучні гілки (rr. communicantes), що містять
симпатичні прегангліонарні волокна, які прямують до вузлів симпатичного
стовбура (gangll. trunci sumpathici). У людини виділяють 31 пару спинномозкових
нервів, які відповідають 31 парі сегментів спинного мозку (8 шийних, 12
грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пара куприкових нервів). Кожна пара
спинномозкових нервів іннервує певну ділянку м'яза (міотом), шкіри (дерматом) і
кісток (склеротом). На підставі цього виділяють сегментарну іннервацію м'язів,
шкіри та кісток.
ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ
Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох
верхніх шийних (C1- C4) спинномозкових нервів, які сполучені трьома
дугоподібними петлями; лежить на глибоких м'язах шиї. Шийне сплетення
з'єднується з додатковим і під'язиковим нервами та розташоване під
грудино-ключичнососкоподібним м'язом. Нерви, що відходять від сплетення,
іннервують шкіру та м'язи шиї, шкіру потиличної ділянки голови.
ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ
Плечове сплетення (plexus brachialis) формується з
передніх гілок C5-Th1 спинномозкових нервів (рис. 2). Спинномозкові нерви, з
яких формується плечове сплетення, виходять із хребтового каналу крізь
відповідні міжхребтові отвори та йдуть між передніми та задніми міжпоперечними
м’язами.
ПОПЕРЕКОВЕ СПЛЕТЕННЯ
Передні гілки
поперекових спинномозкових нервів беруть участь в утворенні поперекового
сплетення (plexus lumbalis) - це сплетення (рис. 11) складається з петель,
утворених передніми гілками L1-L3 і частково Th12 і L4 спинномозкових нервів.
Поперекове сплетення розташоване попереду поперечних відростків поперекових
хребців на передній поверхні квадратного м'яза попереку між пучками великого
поперекового м'яза. Поперекове сплетення має численні зв'язки з розташованим
нижче крижовим сплетенням. Тому вони нерідко об'єднуються під назвою
поперековокрижове сплетення. Більшість периферичних нервів, що виходять з
поперекового сплетення, є змішаними за складом. Проте, є і м'язові гілки (rami
musculares), що іннервують, зокрема, внутрішні м'язи таза: клубовопоперековий
м'яз (m. iliopsoas) і малий поперековий м'яз (m. рsoas minor), які згинають
стегно в кульшовому суглобі, а також квадратний м'яз попереку, що повертає
стегно назовні.
КРИЖОВЕ СПЛЕТЕННЯ
Крижове
сплетення (plexus sacralis) складається із петель, що утворені передніми
гілками поперекових та крижових спинномозкових нервів (L5-S2 и частково L4 и
S3). Крижове сплетення має багаточисельні контакти із поперековим сплетенням,
розміщується попереду крижової кістки, на 32 передній поверхні грушоподібного
та куприкових м'язів по обидва боки прямої кишки і направляється вниз до
великої сідничної вирізки (incisure ischiadica major), через яку порожнину таза
залишають периферичні нерви, які утворюються в крижовому сплетенні.
ЧЕРЕПНІ
НЕРВИ
Черепні нерви
(nervi craniales; синонім - черепномозкові нерви) - нерви, що відходять від
головного мозку або входять в нього. Розрізняють 12 пар черепних нервів (ЧН),
які іннервують шкіру, м'язи, залози (слізні та слинні) й інші органи голови та
шиї, а також ряд органів грудної, черевної порожнини. Позначають пари ЧН
римськими цифрами з I по XII відповідно їх розташуванню на основі мозку спереду
назад від лобової частки до заднього відділу довгастого мозку (рис.16). На
відміну від спинномозкових нервів, черепні нерви не мають правильного сегментарного
розташування і неоднакові в анатомофункціональному плані. За походженням і
складом нервових волокон їх підрозділяють на декілька груп.
Першу групу складають нерви спеціфічних органів
чуття, які складаються тільки з аферентних (чутливих) волокон. До цієї групи
належать I пара - нюхові нерви, II пари - зоровий нерв і VIII пара -
присінковозавитковий нерв.
Друга група включає рухові нерви, які розвиваються з
головних міотомів та іннервують м'язи очного яблука: окоруховий нерв (III
пара), блоковий нерв (IV пара) і відвідний нерв (VI пара).
Третя група об'єднує змішані за складом нерви,
пов'язані у своєму розвитку із зябровими дугами зародка. До неї входять
трійчастий нерв (V пара), лицевий нерв (VII пара), язикоглотковий нерв (IX
пара), блукаючий нерв (X пара) і додатковий нерв (XI пара).
Четверта група представлена під'язиковим нервом (XII
пара), який складається із рухових волокон; за походженням це спинномозковий
нерв, що втратив чутливий корінець і перемістився в порожнину черепа.
Поняття про ганглії (вузли), ядра, волокна
Змішані черепні нерви (третя група) мають ганглії,
аналогічні спинномозковим гангліям, але у них відсутні передні й задні корінці.
Їх рухові й чутливі волокна при виході з головного мозку або об'єднуються в
загальний стовбур нерва, або розташовуються поряд. Де-які черепні нерви (III, VII, IX і Х пари) при
виході з мозку містять парасимпатичні волокна, що йдуть до відповідних
вегетативних гангліїв. Багато черепних нервів пов'язані між собою сполучними
гілками, в яких можуть проходити чутливі, рухові й вегетативні волокна. Нюхові
й зорові нерви (I і II пари) не мають власних гангліїв і ядер. Ядра решти
нервів розташовуються вздовж стовбура головного мозку і заходять в спинний
мозок. Розрізняють рухові, або початкові, ядра (nuclei originis), з яких
виходять рухові волокна; чутливі, або кінцеві, ядра (nuclei terminationis), де
закінчуються чутливі волокна; вегетативні (автономні) ядра, в яких беруть початок
прегангліонарні парасимпатичні волокна.
Українська назва нервів та латина
I пара - нюхові нерви, n.n. olfactorii; II пара -
зоровий нерв, n. opticus; III пара - окоруховий нерв, n. oculomotorius; IV пара
- блоковий нерв, n. trochlearis; V пара - трійчастий нерв, n. trigeminus; VI
пара - відвідний нерв, n. abducens; II пара - лицевий нерв, n. facialis; VIII
пара - нерв присінково-завитковий, n. vestibulocochlearis; IX пара -
язикоглотковий нерв, n. glossopharyngeus; X пара - блукаючий нерв, n. vagus; XI
пара - додатковий нерв, n. accessorius XII пара - під'язиковий нерв, n. hypoglossus.
Схема
вивчення і опису черепних нервів.
1.
Нумерація і назва нерва (українська, латина).
2.
Функціональна характеристика (руховий, чутливий, змішаний).
3.
Джерело розвитку нерва.
4.
Ядра нерва (назва, функціональна характеристика, топографія).
5.
Принцип формування нерва, чутливі вузли нервів.
6.
Місце входу (чутливі) або виходу (рухові, парасимпатичні) нервів з мозку.
7.
Місце входу або виходу нервів з черепа.
8.
Хід нерва на периферії.
9. Парасимпатичні вузли, пов'язані з нервами.
10.
Головні стовбури й гілки нерва, їх ділянки іннервації
Комментарии
Отправить комментарий