К основному контенту

Для гр 2 А СС 15.01.21 Лекція з теми : «АНАТОМІЯ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН» АОРТА

https://drive.google.com/file/d/1U5eD-edSipKqfVhQOoN95Z4eFUkyrjHO/view?usp=sharing 


Для гр 2 А СС       15.01.21

Лекція з теми :   «АНАТОМІЯ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН»

 

 

АОРТА

Аорта {aorta) - це найбільша судина тіла. Вона виходить із лівого шлуночка і ділиться на такі відділи: 1) висхідна частина аорти; 2) дуга аорти; 3) низхідна частина аорти, яка в свою чергу, має грудну та черевну частини

 

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\аорта.PNG

 

 

Висхідна частина аорти починається розширенням - цибулиною аорти, де знаходиться клапан аорти. На рівні ручки груднини вона переходить в дугу аорти. Дуга аорти на рівні IV грудного хребця продовжується у низхідну частину аорти.  Остання лежить в задньому середостінні, проходить через аортальний отвір діафрагми в черевну порожнину, де на рівні IV поперекового хребця ділиться на праву та ліву загальні клубові артерії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\гілки дуги аорти.PNG

 

 

 

 

 Від опуклої сторони дуги відходять: 1) плечоголовний стовбур; 2) ліва загальна сонна артерія; 3) ліва підключична артерія.

1. Плечоголовний стовбур на рівні правого груднино-ключичного суглоба розгалужується на дві гілки: праву загальну сонну артерію і праву підключичну артерію.

 2. Загальна сонна артерія - парна судина, яка зліва відходить безпосередньо від дуги аорти, а справа - від плечоголовного стовбура. Обидві артерії прямують угору з боків від трахеї та стравоходу і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща діляться на внутрішню та зовнішню сонні артерії.

 3. Зовнішня сонна артерія кровопостачає зовнішні відділи голови та шиї. Вона має передню, задню, медіальну та кінцеву групи гілок.

 

 

 

 

 

 

Зовнішня сонна артерія

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\гілки зовнішньої сонної артерії.PNG

 

Передня група

- верхня щитоподібна артерія - кровопостачає щитоподібну залозу та гортань; -язикова артерія - кровопостачає язик і під'язикову слинну залозу; - лицева артерія - перегинається через край нижньої щелепи і кровопостачає піднебіння з мигдаликами, піднижньощелепну слинну залозу, підборіддя, верхню і нижню губи, корінь носа.

Задня група

- груднино-ключично-соскоподібна артерія - кровопостачає однойменний м'яз; - потилична артерія - кровопостачає потиличну ділянку; - задня вушна артерія - кровопостачає зовнішнє та середнє вухо.

 Медіальна група:

- висхідна горлова артерія кровопостачає горло, середнє вухо, оболонки головного мозку. К і н ц е в і гілки: - поверхнева скронева артерія йде до зовнішнього вуха, привушної слинної залози, скроневої, лицевої, тім'яної ділянок; - верхньощелепна артерія - до зубів верхньої щелепи, жувальних м'язів, зовнішнього вуха, твердого і м'якого піднебіння, твердої мозкової оболонки, носової порожнини).

 

Внутрішня сонна артерія

 

Внутрішня сонна артерія піднімається до основи черепа і через сонний канал  проходить в порожнину черепа, де лежить збоку від турецького сідла. Кровопостачає мозок і орган зору. В ділянці шиї гілок не віддає, а в порожнині черепа від неї відходять такі судини:

 - очна артерія - разом із зоровим нервом проходить в очну ямку, де кровопостачає вміст очної ямки, а також тверду мозкову оболонку і слизову порожнини носа;

 - передня мозкова артерія (парна) - кровопостачає медіальні поверхні півкуль головного мозку. Ліва і права артерії з'єднуються між собою передньою сполучною артерією;

 - середня мозкова артерія (парна) - до дорсолатеральної поверхні півкуль головного мозку;

- задня сполучна артерія анастомозує із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії).

Передні, середні і задні мозкові артерії, передня і задня з'єднувальні артерії на основі мозку утворюють замкнуте артеріальне кільце - артеріальне коло великого мозку (коло Вілізія)

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\коло Вілізія.PNG

 

 

Підключична артерія

- права відходить від плечоголовного стовбура, ліва - від дуги аорти, залишає грудну порожнину через верхню апертуру, лягає в однойменну борозну на І ребрі в міждрабинчастому просторі, де знаходиться разом із плечовим сплетенням. Нижче латерального краю І ребра підключична артерія проходить в пахвинну порожнину, де продовжується під назвою пахвинної артерії.

Гілки підключичної артерії

- хребетна артерія - проходить угору через отвори в поперечних відростках шийних хребців, через великий потиличний отвір входить у порожнину черепа, де з'єднується з однойменною артерієюпротилежної сторони й утворює основну артерію. Кінцевими гілками хребетної артерії є задні мозкові артерії (права та ліва), які беруть участь у формуванні артеріального кола Вілізія і кровопостачають потиличні та скроневі частки півкуль головного мозку.

Підключична артерія продовжується у пахвову артерію. Пахвова артерія (a. axillaris) лежить у пахвовій порожнині і переходить на плече, де має назву плечової артерії.

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\плечова артерія.PNG

 Вона віддає гілки до м'язів плечового пояса, капсули плечового суглоба, м'язів І і II міжреберних проміжків, поверхневих м'язів спини. Плечова артерія лежить у борозні з внутрішнього боку двоголового м'яза плеча разом із довгими гілками плечового сплетення і венами плеча. По своєму ходу віддає ряд гілок, які кроповопостачають плечову кістку, м'язи та шкіру плеча, ліктьовий суглоб. У ділянці ліктьової ямки вона ділиться на ліктьову та променеву артерії. Ліктьова та променева артерії на передпліччі лежать в однойменних борознах і кровопостачають кістки, м'язи і шкіру передпліччя. Променева артерія в нижній третині передпліччя лежить поверхнево і тут легко можна її пропальпувати для визначення пульсу. Переходячи на кисть, обидві артерії та їх гілки з'єднуються між собою і утворюють поверхневу та глибоку долонні артеріальні дуги, які кровопостачають кістки та м'які тканини кисті.

 

ГІЛКИ НИЗХІДНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ

Як було сказано вище, низхідна аорта, залежно від порожнини, в якій вона проходить, поділяється на грудну та черевну. Грудна частина аорти лежить зліва від хребетного стовпа, в задньому середостінні. Проходячи через грудну порожнину, вона кровопостачає своїми гілками стравохід, трахею, бронхи, перикард, діафрагму та стінки грудної порожнини. Через аортальний отвір у діафрагмі вона переходить в черевну порожнину і має назву черевної частини аорти. Черевна частина аорти лежить на задній стінці черевної порожнини, спереду від хребта. Справа від неї розташована нижня порожниста вена. Гілки черевної частини аорти поділяються на вісцеральні та парієтальні, а вісцеральні - на парні та непарні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти:

Описание: C:\Users\User\Desktop\лекції АНАТ 20-21\черевний стовбур.PNG

 - черевний стовбур - це короткий стовбур, який відходить від аорти на рівні XII грудного хребця і поділяється на три досить великі гілки: ліву шлункову артерію, загальну печінкову артерію і селезінкову артерію, які кровопостачають шлунок, дванадцятипалу кишку, печінку, селезінку, головку підшлункової залози;

- верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) відходить від аорти на рівні І поперекового хребця. її гілки кровопостачають тонку кишку, червоподібний відросток із сліпою кишкою, висхідну ободову і праву половину поперечної ободової кишки, підшлункову залозу;

 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) відходить від аорти на рівні III поперекового хребця і кровопостачає ліву половину поперечної ободової кишки, низхідну ободову, сигмоподібну і верхній відділ прямої кишки.

Парні вісцеральні гілки черевної частини аорти йдуть до парних органів черевної порожнини: - середні надниркові артерії - до надниркових залоз; - ниркові артерії - до нирок; - яєчкові (яєчникові) артерії- до статевих залоз.

 

 

 

 

 На рівні IV поперекового хребця черевна аорта ділиться на праву та ліву загальні клубові артерії, а вони - на внутрішню та зовнішню клубові артерії.  Внутрішня клубова артерія спускається в малий таз, її гілки поділяються на парієтальні та вісцеральні. Парієтальні гілки кровопостачають стінки малого таза та м'язи промежини, медіальну групу м'язів стегна, м'язи тазового пояса, кульшовий суглоб. Вісцеральні гілки кровопостачають середній і нижній відділи прямої кишки, сечовий міхур, сечовід, а також матку та піхву (у жінок), передміхурову залозу, сім'яні міхурці, сім'явиносну протоку і статевий член (у чоловіків).

 

Зовнішня клубова артерія проходить по внутрішньому краю великого поперекового м'яза і віддає гілки до передньої черевної стінки. Вийшовши на стегно під пахвинною зв'язкою, вона має назву стегнової артерії.

 

 Стегнова артерія під пахвинною зв'язкою лежить латерально від однойменної вени , на стегні проходить по передній борозні стегна, а потім через привідний канал потрапляє в підколінну ямку, де має назву підколінної артерії. Від стегнової артерії у верхній третині стегна відходить глибока артерія стегна, яка кровопостачає стегнову кістку, м'язи та шкіру стегна. В цій же ділянці від неї йдуть гілки, що кровопостачають зовнішні статеві органи і передню черевну стінку. Підколінна артерія віддає гілки, які утворюють артеріальну сітку колінного суглоба разом з гілками стегнової та великогомілкової артерій). Підколінна артерія на рівні верхнього краю камбалоподібного м'яза поділяється на передню та задню великогомілкові артерії. Передня великогомілкова артерія проходить через отвір у міжкістковій перетинці на передню поверхню гомілки і кровопостачає передню групу м'язів гомілки. Переходячи на стопу, вона має назву тильної артерії стопи. Задня великогомілкова артерія проходить між поверхневими та глибокими м'язами задньої групи м'язів гомілки і кровопостачає їх. Задня великогомілкова артерія позаду латеральної щиколотки переходить на підошву, де поділяється на медіальну та латеральну підошвові артерії.

У деяких місцях артерії розташовуються поверхнево (тильна артерія стопи, променева артерія) і можуть промацуватися з метою визначення пульсу або притискатися до кісток для зупинки кровотечі.

 

 Примітка: парієнтальний означає пристінковий

                     вісцеральний означає внутрішній

 

Джерело крім лекції:

підр Я. І. Федонюка стор. 335 – 347, мал. на цих сторінках 7.14, 7.19, 7.21, 7.22, 7.24, 7.26.

                                                    також кольорові вкладини 7.17 – стор 565, 7.15 – стор 563.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

ГР 2 А ЛС 08.04.21 ФІЗІОЛОГІЯ Лекція з теми: «ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ»

  ГР 2 А ЛС     08.04.21      ФІЗІОЛОГІЯ Лекція з теми:   «ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ» МЕХАНІЗМ СЕЧОУТВОРЕННЯ   Згідно із сучасними уявленнями, сечоутворення є результатом 3-х процесів: фільтрації, реабсорбції, секреції. ФІЛЬТРАЦІЯ Початковий етап - фільтрація - відбувається у ниркових тільцях і закінчується утворенням первинної сечі. Загальна поверхня кровоносних капілярів клубочка досягає 1,5 м^/100 г нирки. Фільтраційний бар'єр, що знаходиться на шляху рідини із просвіту капіляра в порожнину капсули ниркового тільця, складається з 3-х шарів: ендотелію, базальної мембрани і епітеліальних клітин. За допомогою електронної мікроскопії виявили, що всі ці шари мають пори - "вікна", через які проходить вода і більшість розчинених у плазмі речовин. Проте ці "вікна" не пропускають формених елементів крові і білків. Таким чином, у нормі склад первинної сечі подібний до плазми крові, за винятком білків з молекулами великих розмірів...

4 А Б Л/С соціальна медицина 20.10.21 Лекція : ЕКСПЕРТИЗА СТІЙКОЇ ТА ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

  4 А Б    Л/С   соціальна медицина   20.10.21     Лекція : ЕКСПЕРТИЗА СТІЙКОЇ ТА ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ         Розрізняють два види непрацездатності — тимчасову і стійку. Під тимчасовою непрацездатністю розуміють такий стан організму, за якого гостре захворювання, загострення хронічного захворювання або травма не дають хворому можливості тимчасово займатися трудовою професійною діяльністю . Тимчасова непрацездатність може бути частковою або повною. Якщо хворий тимчасово не може продовжувати свою професійну трудову діяльність, але загальний стан його здоров'я дозволяє виконувати іншу роботу, не порушуючи процесу лікування, це свідчить про часткову тимчасову   непрацездатність. Такий хворий потребує переведення на іншу роботу на визначений термін. Тимчасову непрацездатність вважать повною, якщо хворий у зв'язку із захворюванням або травмою потребує звільнення від усіх робіт на визначений термін . Е...

Анатомія людини. Група 2 - А с/с. Дата 27.04.2022 р. Лекція з теми: «АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ».

Анатомія людини.    Група 2 - А с/с.  Дата 27.04.2022 р.   Лекція з теми:  « АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ».   Дихальна система забезпечує насичення організму киснем і виведення вуглекислоти. До органів дихання належать: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи та легені. В дихальній системі виділяють повітроносні шляхи (носова порожнина, гортань, трахея і бронхи) та дихальну частину (респіраторний відділ), що представлена паренхімою легень, в альвеолах легень відбувається газообмін між повітрям і кров'ю. Д ихальна система має зв'язок з травною системою, а саме: верхній отвір гортані відкривається в глотку. Тобто, як було сказано вище, повітря в гортань проходить не лише через порожнину носа, а й може потрапляти через порожнину рота і глотку. Отже, дихальні шляхи можна поділити на верхні (носова порожнина, носова частина глотки, ротова частина глотки) та нижні (гортань, трахея, бронхи). Дихальні шляхи - це система трубок, які мають хрящову основу, а ...