Викладач Безштанько О.О. Для гр. 2 А СС. 13.12. 21р. Лекція з теми: « Перспективи профілактичного напрямку медицини»

 

Для гр. 2 А СС.   13.12. 21р.

Лекція з теми:

« Перспективи профілактичного напрямку медицини»

  Здоров’я окремої людини та її захворюваність, а також захворюваність усього населення залежить від стану навколишнього середовища. Середовище, що оточує людину складне: його визначають природні, соціальні, побутові чинники, а також виробничо-суспільні відносини. До змін чинників і умов організм адаптується. Захворювання виникає тільки тоді, коли на організм діє надмірна за силою або якістю група чинників, або один із них. Ось чому треба правильно розуміти і оцінювати стан навколишнього середовища і вплив його чинників на здоров’я людини, розробляти і впроваджувати в практику профілактичні заходи, щодо профілактики шкідливого впливу чинників навколишнього середовища. Цим питанням і присвячена спеціальна наука – гігієна.

Гігієна – це основа профілактичної медицини, наука про здоров’я. Вона вивчає вплив навколишнього середовища на організм людини і розробляє заходи запобігання негативного впливу середовища на здоров’я і захворюваність населення. До найактуальніших проблем сьогодення слід віднести проблеми екологічні. Викликані нерозумним необґрунтованим ставленням людини до природи, вони загрожують існуванню людства. Екологія – біологічна наука про співвідношення рослинних і тваринних організмів та створених ними співтовариств між собою і з навколишнім середовищем Предметом вивчення профілактичної медицини є здоров’я людини і населення, вплив соціально-біологічних, інших чинників навколишнього середовища на здоров’я населення. На стан здоров’я впливає комплекс чинників – соціально-гігієнічні фактори( спосіб життя, побуту, відпочинку.  

Сучасні проблеми. Аналіз динаміки стану здоров’я населення і наукове обґрунтування. Виявити ступінь впливу на здоров’я населення умов і способу життя. Розробка комплексної програми оздоровлення, зниження смертності, інфекційної захворюваності. Продовження довголіття і активної життєдіяльності.

Основи охорони здоров’я в Україні – науково обґрунтована система лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів метою яких є зміцнення здоров’я людей, запобігання захворюваності, підвищення працездатності і продовження їх активної життєдіяльності. Типи систем охорони здоров’я. Приватнопідприємницька. Страхова медицина. Державна медицина.   Завдання охорони здоров’я. Висококваліфіковане медичне обслуговування населення Пріорітетність профілактичної медицини. Ліквідація масових інфекційних хвороб. Подальше збільшення довголіття.

Основні принципи. 1.Загальнодоступність 2.Державність 3.Плановість 4. Дільничний принцип та деспанцерний метод. 5. Єдність науки та практики. 6. Профілактична спрямованість. 7. Гігієнічне вихання населення.

 Види закладів системи охорони здоров’я. 1.Лікувальні заклади: А.Лікарні - міські, районні, обласні, дільничні, спеціалізовані та інші. Б.Диспансери – лікувально-фізкультурний, кардіологічний, шкіряно-венерологічний, протитуберкульозний, психоневрологічний та інші. В. Амбулаторно-клінічні – поліклініки ( міська, районна, дитяча, обласна), амбулаторії, ФАП. С. Заклади швидкої допомоги, станції переливання крові. Д. Заклади охорони материнства та дитинства. Е. Санаторно-курортні. G. Лікувальні заклади особливого призначення ( лепрозорії). 2.Санітарно-профілактичні : А. Санітарно-епідеміологічні станції. Б.Протичумні станції. В.Дезинфекційна станція. С.Заклади санітарної освіти. 3. Заклади судово-медичної експертизи. 4. Фармацевтичні заклади.

Основні законодавчі та нормативні документи в системі охорони здоров’я.   Конституція України Закон України «Про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення.» Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні. Санітарні норми і правила. Будівельні норми і правила. Держстандарти.

Роль медичної сестри в проведені профілактичних заходів.   Оптимізація лікарняного середовища. Дотримання гігієнічних норм, попередження госпітальної інфекції. Санітарно освітня робота. У дитячих закладах: - спостереження за станом здоров’я, - патронаж на дому, - проведення профілактичних щеплень, - організація медоглядів, - контроль за дотриманням санітарного стану в приміщеннях, - контроль за харчуванням.  

Чинники навколишнього середовища і вплив їх на організм.   Температура – нормальна життєдіяльність організму можлива, коли у ньому зберігається теплова рівновага без значного напруження механізмів терморегуляції. Дія високої температури –призводить до змін в організмі: значне навантаження на серцево-судинну систему, призводить до надмірного потовиділення, втрата великої кількості рідини зумовлює згущення крові, зниження хлоридів уній, що може викликати розвиток судом і тепловий удар. Симптоми - непритомність, блідість, підсилений слабкого наповнення пульс, судоми.

Дія низької температури – може бути локальна і загальна. Локальна виявляється у вигляді озноблення і відмороження. Загальна дія викликає порушення терморегуляції і зниження опірності до інфекційних збудників Найсприятливіша температура в холодний період року +18+20, відносна вологість – 30-60%,рух повітря 0,1-0,2 м\с.   Значна вологість повітря погано впливає на людину, зростає тепловіддача с послідуючим охолодженням при температурі + 10 - +15 С знижує опірність організму до захворювань. Також при високій вологості важчає потовиділення, починається перегрівання організму, знижується працездатність.

Атмосферний тиск – нормальним вважається тиск 760 мм ртутного стовпа. При підйомі на гору – дія низького тиску( знижується парціальний тиск кисню, можливе виникнення висотної хвороби, основними симптомами якої є – запаморочення, нудота, серцебиття, носова кровотеча). Великий тиск призводить до розвитку «кесонної хвороби». При занурені на глибину азот розчиняється в крові ( в нормі у 100мл-1,8 см куб. ). При швидкому підйомі азот не встигає перейти у кров і у вигляді бульбашок газу закупорює судини викликаючи газову емболію.

 

Основними завданнями екології та гігієни є :

1.             Вивчення природних та антропогенних факторів навколишнього середовища та соціальних умов, що можуть впливати на здоров’я людини.

Вивчення закономірностей впливу факторів та умов навколишнього середовища на організм людини або популяції.

2.             Наукове обґрунтування та розробка гігієнічних нормативів, правил та заходів по

максимальному використанню позитивно впливаючих на організм людини факторів навколишнього середовища та ліквідації або обмеженню до безпечних рівнів несприятливо діючих.

3.        Використання в практиці охорони здоров’я та народному господарстві розроблених гігієнічних рекомендацій, правил, нормативів, перевірка їх ефективності та вдосконалення.

4.        Прогнозування санітарної ситуації на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку народного господарства, визначення відповідних гігієнічних проблем, наукова розробка цих проблем.