23.10.

 

Тема:         «ФІЗІОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО МОЗКУ»

 Завдання до практики №8

1.     Уважно прочитати лекцію ( дивись нижче) та у підручнику Федонюка Я.І. продивитися    мал. 5.24, 5.25, 5.26, 5.27 (стор 221 – 222)

2.     Письмово відповісти на такі питання:

а)   якщо пацієнт не відчуває поколювання голкою в лівій нозі, то які ядра кори ушкоджені (наприклад при травмі), в якій півкулі знаходяться ці ядра? Якщо був перехрест чутливих шляхів, то де він здійснений?

б)   якщо у пацієнта повна відсутність рухі лівої руки, то які ядра кори ушкоджені (наприклад після інсульту), в якій півкулі знаходяться ці ядра? Якщо був перехрест рухових шляхів, то де він здійснений?

в)   якщо у пацієнта після крововиливу в мозок відсутнє чітке мовлення (аурікуляція), то яка частка великого мозку ушкоджена?

г)   якщо пацієнт зовсім не чує звуків і відомо, що рецепторний та провідний апарат не ушкоджено, то яка частка великого мозку ушкоджена, які ядра не функціонують?

д)   сліпому пацієнту операційно для відновлення зору вживили штучний чіп. В якій частці великих півкуль здійснена операція, чому?

є)   лімбічній системі підпорядковані відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, тут формуються також почуття любові і ненависті. Які структури якого мозку відповідають за вказані властивості мозку?

ж)   яка структура мозку розвинена у студента при написанні лекції, у хірурга під час операції, у танцюриста при  виконуванні танців? Перелічити ядра цієї структури.

з)     що означає термін: пропріоцептивна чутливість?

к)     перелічити відмінності  у функціях  шляху Бурдаха і пірамідного шдяху

        3. замалювати схему головного, в якій позначити розміщення ретикулярної формації, проміжного мозку, ядра кіркового аналізатора зору, (позначити ці три структури).

 

 

 

 

Лекція з анатомії з теми:         «ФІЗІОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО МОЗКУ»       

I.    КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ

        Сіра речовина поверхні великих півкуль має товщину від 3 до 5 мм і утворена понад 70 мільярдами нервових клітин. За морфологічними ознаками нейрони кори великих півкуль поділяють на пірамідні та непірамідні клітини. Пірамідні клітини мають характерну форму піраміди, а група непірамідних нейронів включає ряд різновидів: кошикоподібні, зірчасті, веретеноподібні та ін. Нейроцити (нейрони) та їх відростки у складі кори головного мозку розміщені у вигляді нечітко розділених шарів, або пластинок. Пошарове розташування нейроцитів має назву цитоархітектоніки.

         І.П. Павлов розглядав кору півкуль великого мозку як сукупність кіркових кінців аналізаторів. Таким чином, кору півкуль схематично можна собі уявити як сукупність ядер різних аналізаторів, між якими знаходяться розсіяні елементи цих аналізаторів. Сучасна наука дотримується теорії динамічної локалізації функцій у корі, висунутої І.П. Павловим. За цією теорією, окремі ділянки кори мають різне функціональне значення. Однак між ними не існує чітко виражених меж. Клітини з одного функціонального центру переходять у сусідні ділянки. Тобто кожний нервовий центр у корі має ядро - скупчення тільки йому притаманних нейронів, ядра в більшості розміщені симетрично в правій та лівій півкулях.

        1. У корі зацентральної звивини знаходиться ядро кіркового аналізатора загальної чутливості (больової, температурної, тактильної) і пропріоцептивної. Головна функція сенсорної (чутливої) зони кори полягає в інтегративній критичній оцінці чутливої інформації, яка надходить з таламуса (це підкоркова ділянка). Кора оцінює інтенсивність відчуттів, визначає просторові взаємозв'язки ділянок тіла, що подразнюються. Оскільки висхідні чутливі шляхи перехрещуються на шляху до кори, то при ураженні кори однієї з півкуль порушується чутливість протилежної половини тіла.

        2. Ядро рухового аналізатора розташоване в передцентральній закрутці. Звідси від пірамідних клітин Беца починається кірково-спинномозковий шлях. На рівні довгастого мозку цей руховий тракт перехрещується і закінчується на мотонейронах передніх рогів спинного мозку, а потім уже по їхніх волокнах надходить до скелетних м'язів. Внаслідок перехресту цього тракту при ураженні однієї з півкуль головного мозку настає парез (часткове випадання рухів) або параліч (повна відсутність рухів) протилежної половини тіла.

        3. Ядро рухового аналізатора письмових знаків ("центр письма") розташоване у задніх відділах середньої лобової звивини.

        5. Ядро рухового аналізатора артикуляції мови (центр Брока) знаходиться у задніх відділах нижньої лобової звивини зліва.

        6. Ядро кіркового аналізатора зору залягає по "берегах" острогової борозни у язиковій звивині та клині (потилична частка). В цю зону надходить зорова інформація від фоторецепторів (паличок та колбочок) сітківки у складі зорових трактів.

         7.Ядро кіркового аналізатора слуху знаходиться у звивині Гешля (середній відділ на медіальній поверхні верхньої скроневої звивини). У цьому кірковому центрі звукові сигнали, що приходять із завитки внутрішнього вуха по слухових шляхах, сприймаються як звуки, що відрізняються за тоном, якістю і гучністю. Ядро слухового аналізатора мовних сигналів (центр Верніке) знаходиться у задніх відділах верхньої скроневої звивини.

 

I I.        БАЗАЛЬНІ ЯДРА

 

Базальні ядра являють собою скупчення сірої речовини всередині півкуль (в основі мозку). До них належать: смугасте тіло, що складається із хвостатого та сочевицеподібного ядер, мигдалеподібне тіло та огорожа. Базальні ядра відіграють велику роль у регуляції складних рухів, наприклад, рук хірурга, піаніста, рухи під час письма, танців, тобто таких, які потребують попереднього навчання і тренувань. Базальні ядра регулюють певні рухові моделі, зокрема швидкість і величину рухів

 

I I I.        НЮХОВИЙ МОЗОК

 

Розрізняють периферичний відділ нюхового мозку і центральний. До периферичного відділу належить нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник та передня пронизана речовина; до центрального - поясна, парагіпокампальна, зубчаста звивини та гачок. Усі ці відділи є складовими частинами лімбічної системи, яка разом з усією підкіркою є джерелом енергії для кори і відповідає за основні життєво важливі реакції людини, регулює діяльність усіх внутрішніх органів. Цю систему називають "вісцеральним мозком", тому що сюди надходить інформація від внутрішніх органів. Лімбічній системі підпорядковані відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, тут закладені механізми пам'яті.

 

I V.       БІЛА РЕЧОВИНА ПІВКУЛЬ

 

Біла речовина півкуль займає простір між корою і базальними ядрами. Вона складається з численних нервових волокон, що йдуть у різних напрямках. Виділяють три системи волокон півкуль; асоціативні (з'єднують різні ділянки однієї півкулі), комісуральні (з'єднують симетричні ділянки лівої та правої півкуль) і проекційні (з'єднують кору півкуль з іншими відділами головного мозку та спинним мозком). Останні отримали назву провідних шляхів: чутливих та рухових

               А).   ЧУТЛИВІ (ВИСХІДНІ) ШЛЯХИ

 Спинний мозок проводить чотири види чутливості: тактильну (відчуття дотику і тиску), температурну, больову та пропріоцептивну (від рецепторів м'язів та сухожилків, так зване суглобовом'язове відчуття, відчуття положення і руху тіла та кінцівок). Основна маса висхідних шляхів проводить пропріоцептивну чутливість. До кори великих півкуль йде два пропріоцептивні шляхи - це ніжний (Голля) і клиноподібний (Бурдаха) пучки, які проводять імпульси від пропріорецепторів тулуба та кінцівок

                   Б).   РУХОВІ ШЛЯХИ Рухові шляхи діляться на дві групи: 1) пірамідні (кірково-спинномозковий і кірково-ядерний) шляхи, що проводять імпульси від кори до рухових клітин спинного і довгастого мозку; 2) екстрапірамідні шляхи, що належать до екстрапірамідної системи. Пірамідний (кірково-спинномозковий) шлях починається від гігантських пірамідних клітин (Беца) передцентральної звивини, де знаходиться тіло першого нейрона.  Відростки клітин першого нейрона проходять через ніжки мозку, міст, піраміди довгастого мозку. Тут частина волокон перехрещується і має назву бічного пірамідного шляху, а волокна, що не перехрещуються, становлять передній пірамідний шлях. Бічний пірамідний шлях йде в складі бічного канатика спинного мозку і закінчується в клітинах переднього рога сірої речовини спинного мозку, де знаходяться тіла других нейронів. Відростки клітин других нейронів прямують до м'язів. Передній пірамідний шлях перехрещується посегментно в ділянці білої спайки спинного мозку.

 

V  .              ФІЗІОЛОГІЯ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ (ДІЛЯНКИ ТАЛАМУСУ)

      У таламусі (згір'я) розрізняють розрізняють специфічні та неспецифічні ядра. Специфічні ядра чутливі. До них надходить сенсорна інформація від рецепторів по чутливих висхідних шляхах і обробляється тут, перш ніж досягти кори великих півкуль. Єдиний чутливий тракт проходить "транзитом" через таламус до кори - це шлях нюхової чутливості. Таламус образно називають колектором чутливості. Нейрони проміжного мозку  сприймають і опрацьовують звукову інформацію від слухових ядер довгастого і середнього мозку - тут локалізуюється підкірковий центр слуху. Нейрони проміжного мозку також є підкірковими центрами зору

        Гіпоталамус (підзгір'я) складається із скупчення ядер, що являють собою вищі підкіркові вегетативні центри, які регулюють функції всіх внутрішніх органів і сталість внутрішнього середовища організму. Гіпоталамус регулює всі види обміну речовин, температуру тіла, функції ендокринних залоз, діяльність всіх систем - серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої. У гіпоталамусі розміщені центри, пов'язані з поведінковими реакціями: статевими, оборонними таін. Гіпоталамус регулює емоційну поведінку. У гіпоталамусі розміщені центри насичення, голоду, спраги. Підзгір'я бере участь у процесах сну, бадьорості і безпосередньо пов'язане з ендокринною системою.

  V I.           РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ

У стовбурі головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку. Ця система нейронів має назву "сіткоподібної" (або ретикулярної) формації. Ретикулярна формація є регулятором функціонального стану спинного та головного мозку, а також регулятором тонусу м'язів.