06.04.20 АНАТОМІЯ
ГР 2 Б ЛС ЛЕКЦІЯ
ТЕМА «АНАТОМІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ»
СПИННИЙ МОЗОК
БУДОВА СПИННОГО
МОЗКУ Спинний мозок {medulla spinalis) лежить у хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41-45
см (у дорослого). Вгорі він безпосередньо через великий потиличний отвір
переходить у головний мозок, а внизу на рівні II поперекового хребця
закінчується звуженням, що має назву мозкового конуса. Від останнього відходить
термінальна нитка, яка є атрофованою нижньою частиною спинного мозку. Під час
внутрішньоутробного розвитку спинний мозок повністю заповнює хребетний канал, а
потім внаслідок швидкого росту хребта відстає у рості і переміщується вгору. У
новонародженого його нижня межа сягає III поперекового хребця, атому нервові
корінці, що відходять від спинного мозку, мають косий напрямок. Зовнішня
будова. Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, де відходять нерви до верхньої та
нижньої кінцівок. По передній поверхні спинного мозку проходить передня
серединна щілина, а по задній - задня серединна борозна, які ділять спинний
мозок на дві симетричні половини. Між борозною і щілиною з кожного боку
знаходяться передня та задня бічні борозни, з яких виходять передні та задні
корінці, що формують спинномозкові нерви (рис. 3.4). Таких нервів є 31 пара: 8
шийних (Cj-Cg), 12 грудних (Thi-Thj2), 5 поперекових (L1-L5), 5 крижових
(SJ-S5) і 1 куприковий. За своєю функцією усі вони є змішаними. Відрізок
спинного мозку, від якого
відходить пара спинномозкових нервів, називається сегментом (рис. 3.5). Таких
сегментів ) спинному мозку є 31. Кожний корінець спинномозкового нерва із
каналу виходить через свій відповідний отвір Внаслідок того, що довжина
хребетного каналу не відповідає довжині спинного мозку і корінці набувають
косого напрямку, в поперековому відділі утворюється пучок, який називається
кінським хвостом .Внутрішня
будова спинного мозку. Спинний мозок побудований із сірої та білої речовин . Сіра речовина представлена тілами
нервових клітин і знаходиться всередині. По периферії сірої речовини
знаходиться біла речовина-це відростки нервових клітин. На горизонтальному
зрізі у сірій речовині розрізняють передній, бічний та задній роги. В них
закладені асоціативно-чутливі або вставні (в задньому розі), вегетативні (в
бічному розі) та рухові (в передньому розі) ядра. Біла речовина має вигляд
канатиків, що розташовуються між щілинами та борознами. Розрізняють передній,
задній та бічний канатики. Канатики утворені в основному поздовжніми нервовими
волокнами, які об'єднуються у пучки - провідні шляхи. У задніх канатиках
знаходяться висхідні (чутливі) шляхи, у передніх - рухові (низхідні) і у бічних
- і чутливі, і рухові шляхи. Усі вони з'єднують спинний мозок із головним .Оболонки спинного мозку. Спинний мозок
покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною). Тверда
оболонка спинного мозку {dura mater spinalis) покриває його ззовні. Між нею та
окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний (надтвердооболонний)
простір, в якому міститься жирова клітковина і венозне сплетення. Павутинна
оболонка спинного мозку (arachnoidea spinalis) - це тонка, прозора, безсудинна
пластинка, яка прилягає до твердої мозкової оболонки, відокремлюючись від неї
субдуральним (підтвердооболонним) простором, який заповнений тонкими пучками
сполучнотканинних волокон. М'яка оболонка спинного мозку {ріа mater spinalis)
прилягає до спинного мозку і містить судини, які проникають в речовину спинного
мозку і живлять його.
Головний мозок (encephalon) знаходиться у порожнині черепа. Він складається із двох
півкуль (найновіша частина в еволюційному розвитку) і стовбура (довгастий
мозок, міст, ніжки мозку) з мозочком. Верхньолатеральна
поверхня головного мозку опукла, а нижня (основа) - нерівна, тут від головного
мозку відходить 12 пар черепномозкових нервів Маса мозку дорослої людини
становить 1245-1375 г, новонародженого - 330-340 г.
ДОВГАСТИЙ МОЗОК
Довгастий мозок (myelencephalon) розвивається із довгастого мозкового міхура. Межею між
довгастим і спинним мозком є вихід з останнього корінців перших шийних
спинномозкових нервів або рівень потиличного отвору. Вгорі
він межує із мостом. Довгастий мозок на вентральній поверхні має два потовщення
- піраміди (лежать медіально) і оливи (лежать латерально. На дорсальній поверхні довгастого мозку
є тонкий та клиноподібний пучки, що тягнуться сюди ізспинного мозку і
закінчуються однойменними горбиками, в яких знаходяться однойменні ядра. На
дорсальній поверхні довгастого мозку, яка утворює частину дна IV шлуночка
(ромбоподібної ямки), знаходяться ядра ІХ-ХІІ пар черепномозкових нервів.
Відростки цих ядер виходять ззаду від оливи, а також між оливою і пірамідою.
МІСТ Міст (pons) ззаду межує з довгастим мозком, а
спереду - з ніжками мозку. Від бічних його відділів відходять середні ніжки
мозочка .
На вентральній поверхні моста знаходиться основна борозна, в якій лежить
однойменна артерія. Сіра речовина вентральної поверхні формує власні ядра
моста. Дорсальна поверхня моста утворює верхню (передню) частину дна IV
шлуночка (ромбоподібної ямки). В дорсальній частині моста розташовані ядра
верхньої оливи, VVIII пар черепномозкових нервів і ретикулярна формація.
Відростки клітин ядер черепномозкових нервів виходять на основі мозку збоку від
моста і позаду від нього на межі з мозочком і довгастим мозком. Біла речовина
моста - це висхідні та низхідні системи волокон.
МОЗОЧОК Мозочок {cerebellum) лежить дорсально від
моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі і середню частину -
черв'як .
Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини (кора мозочка), що утворює вузькі
звивини, між якими знаходяться борозни. Борозни ділять поверхню мозочка на
часточки. Центральна частина мозочка складається з білої речовини, в якій
знаходяться скупчення сірої речовини - ядра мозочка .Найбільше з них - зубчасте ядро. Мозочок
має три пари ніжок: верхні (з'єднують його із середнім мозком); середні (з
мостом) та нижні (з довгастим мозком). У ніжках проходять пучки волокон, які
з'єднують мозочок з різними відділами головного та спинного мозку. Спинний
мозок та стовбур головного мозку регулюють м'язовий тонус, забезпечують
підтримку пози і виконання локомоторних актів, але для здійснення складних,
координованих, швидких, точних рухів необхідний мозочок.
БУДОВА ПРОМІЖНОГО МОЗКУ Проміжний мозок
{diencephalori) знаходиться під мозолистим тілом. Він складається з таких
частин, як згір'я, підзгір'я, а порожниною є III шлуночок . Таламус (згір'я)- це парне скупчення
сірої речовини, яке поділяється на власне згір'я (таламус), зазгір'я
(метаталамус) та надзгір'я (епіталамус). У власне таламусі розрізняють передні,
латеральні та медіальні групи ядер. В латеральних ядрах відбувається
перемикання усіх чутливих шляхів, які прямують до кори головного мозку. Крім
того, передній відділ таламуса має назву переднього горбика, а задній -
подушки, де знаходяться підкіркові центри зору. Медіальні поверхні власне
згір'я утворюють латеральні стінки III шлуночка. До метаталамуса належать
медіальне та латеральне колінчасті тіла, які, відповідно, є підкірковими
центрами слуху та зору. Медіальне колінчасте тіло за допомогою нижніх ручок, а
латеральне - за допомогою верхніх ручок з'єднані з нижніми та верхніми
горбиками покриву середнього мозку. Надзгірна ділянка (епіталамус) складається
з епіфіза (шишкоподібне тіло), який розташований між верхніми горбиками покриву
середнього мозку. Від епіфіза йдуть повідці, які утримують його в даному
положенні. Повідці, прямуючи до таламуса, розширюються і утворюють трикутники
повідців. Підзгірна ділянка (гіпоталамус) знаходиться вентральніше від власне
згір'я і складається із власне підталамічної ділянки та цілого ряду утворів, що
розташовані на основі мозку .Сюди
належать: кінцева пластинка, зоровий перехрест, сірий горб, лійка, на якій
знаходиться гіпофіз, та соскоподібні тіла. В підталамічній ділянці є ядра з
нервовими клітинами, що мають здатність виділяти секрет (нейросекрет).
КІНЦЕВИЙ МОЗОК
Кінцевий мозок {telencephalon) розвивається з переднього мозкового міхура і
складається із правої та лівої півкуль. Півкулі розмежовані поздовжньою
щілиною, в глибині якої лежить мозолисте тіло. Воно побудоване
з волокон, які з'єднують півкулі між собою. Під мозолистим тілом знаходиться
склепіння, яке представлене двома волокнистими тяжами. В середній частині тяжі
з'єднуються, а спереду і ззаду розходяться, утворюючи стовпи і . Спереду від стовпів знаходиться передня
спайка мозку. Між передньою частиною мозолистого тіла і склепінням натягнута
тонка пластинка мозкової тканини - прозора перегородка. Вона належить до нюхового
мозку. Кожна півкуля утворена білою та сірою речовинами. Сіра речовина - це
кора головного мозку (плащ), яка утворює борозни та звивини. Скупчення сірої
речовини всередині півкуль - це базальні ядра. Отже, до кінцевого мозку
належать: плащ, нюховий мозок, базальні ядра, а його порожнину становлять бічні
шлуночки. У кожній півкулі розрізняють три поверхні: верхньолатеральну, нижню і
медіальну. Поверхня півкуль має численні борозни і підвищення між ними -
звивини. Величина і форма борозен та звивин має індивідуальні особливості,
проте існує декілька постійних борозен, які досить добре помітні в усіх
індивідуумів. Ними користуються і для поділу півкуль на частки. Розрізняють
лобову, тім'яну, скроневу, потиличну частки та острівець, який знаходиться на дні
бічної борозни. Скронева частка відокремлена від інших бічною борозною
(Сільвія), лобова - центральною борозною і потилична -тім'янопотиличною. У
лобовій частці паралельно до центральної борозни проходить передцентральна
борозна. Перпендикулярно від неї відходять верхня та нижня лобові борозни, які
відокремлюють верхню, середню і нижню лобові звивини. Між центральною та передцентральною борознами знаходиться
передцентральна звивина скроневій
частці паралельно до бічної борозни проходять верхня та нижня скроневі борозни,
які розмежовують верхню, середню і нижню скроневі звивини. У потиличній частці
є поперечні потиличні борозни та звивини. На медіальній поверхні кожної півкулі
над мозолистим тілом знаходиться борозна мозолистого тіла, над якою і паралельно до неї проходить
поясна борозна. Ці дві борозни обмежовують поясну звивину, яка входить до
складу звивини склепіння. Остання, крім поясної, включає перешийок, звивину
біля ноги морського коника та гачок. Потилична частка від тім'яної на
медіальній поверхні відмежована досить глибокою тім'яно-потиличною борозною,
від якої відходить острогова борозна. Ділянка між ними має назву клина, а
ділянка попереду тім 'янопотиличної борозни - передклина. За остроговою
борозною знаходиться язикова звивина.
КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ Сіра речовина поверхні
великих півкуль має товщину від 3 до 5 мм і утворена понад 50 мільярдами
нервових клітин. За морфологічними ознаками нейрони кори великих півкуль
поділяють на пірамідні та непірамідні клітини. Пірамідні клітини мають характерну
форму піраміди, а група непірамідних нейронів включає ряд різновидів:
кошикоподібні, зірчасті, веретеноподібні та ін. Кора великих півкуль має шість
шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зернистий,
гангліонарний та шар поліморфних клітин. Нейроцити (нейрони) та їх відростки у
складі кори головного мозку розміщені у вигляді нечітко розділених шарів, або
пластинок. Пошарове розташування нейроцитів має назву цитоархітектоніки.
Відростки нервових клітин у межах кори формують окремі тангенціальні пучки, так
звані смужки, розміщені між шарами нервових клітин. Пошарове розміщення
тангенціальних пучків нервових волокон (смужок) у межах кори великих півкуль
має назву мієлоархітектоніки
Комментарии
Отправить комментарий