09.05.22 Гр. 2 А
СС ЕКОЛОГІЯ
ЛЕКЦІЯ
з теми: «Гігієна дітей і підлітків»
Визнано,
що здоров’я дітей та підлітків характеризується не лише наявністю чи
відсутністю захворювань, але й гармонійним розвитком організму, що відповідає
вікові, нормальним рівнем розвитку чисельних функцій, якостей, тощо. Тому,
основними вихідними критеріями оцінки стану здоров’я є: - наявність, або
відсутність на момент обстеження хронічних захворювань - рівень функціонального
стану основних систем організму; - ступінь опірності організму впливові
несприятливих чинників навколишнього середовища; - рівень досягнутого фізичного
та нервово-психічного розвитку та ступінь його гармонійності. Здоровими
вважаються діти з гармонійним фізичним і нервово-психічним розвитком, у яких
відсутні захворювання та функціональні зрушення в організм. Комплексна
оцінка здоров’я дітей, яка визначається за показниками фізичного розвитку та
захворюваності, є основою їх поділу на групи. До першої групи належать діти та підлітки, в яких відсутні
хронічні захворювання, які не хворіли, або рідко хворіли, мають нормальний
фізичний і нервово-психічний розвиток, який відповідає їх віку та статті.
Навчальну, трудову і спортивну діяльність цих дітей організовують без обмежень.
Лікар проводить лише їх плановий профілактичний огляд і загальнооздоровчі
заходи. До другої групи
відносять дітей та підлітків, які не мають хронічних захворювань, але мають
деякі функціональні та морфологічні відхилення, що не впливають на їх
самопочуття і працездатність, і які часто і тривало хворіють. Це діти групи
ризику і для них лікар створює комплекс оздоровчих заходів, спрямованих на
запобігання розвитку хронічної патології. Цей комплекс включає гігієнічні
рекомендації для підвищення резистентності організму за допомогою неспецифічних
заходів. Це загартовування організму завдяки природним чинникам, раціональний
режим дня, додаткова вітамінізація. Медичні огляди проводяться в
індивідуальному порядку. До третьої
групи належать діти з хронічними захворюваннями або з комплексованою
природженою патологією із загостреннями хронічних захворювань легкого ступеня,
коли мало порушується загальний стан і самопочуття. Це хворі діти та підлітки у
стані компенсації. Вони перебувають на диспансерному спостереженні у лікарів
різного профілю і отримують відповідну необхідну лікувальну і профілактичну
допомогу. Особливістю навчального процесу для них є щадний режим дня, тривалий
вдпочинок і хороший нічний сон, обмеження фізирчного навантаження. До 4 –ї групи належать діти з
хронічними або природженими вадами розвитку в стані субкомпенсації, при якому
порушується загальний стан і самопочуття, з довгим періодом реконвалісценції.
До цих дітей повинна бути особлива увага, лікарі різних спеціальностей повинні
проводити диспансеризацію дітей ваідповідно до діючих методичних рекомендацій,
а в дитячих установах цим дітям створюється спеціальний режим. У 5-у групу зараховуються
діти та підлітки з важкими хронічними захворюваннями у стані декомпенсації і
значно зниженими функціональними можливостями. Вони перебувають під постійним
наглядом лікарів.
Фізичний
розвиток – це сукупність морфологічних і функціональних властивростей організму, що
характеризують процес його росту та формування. Про фізичний розвиток судять за
соматометричними (довжина тіла й окремої його частини, маси, діаметри і
обводи), фізіометричними (ЖЄЛ, м’язова сила), соматоскопічними (стан
кістково-м’язового апарату, форми грудної клітки, спини, ступінь статевого
дозрівання).
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ДИТЯЧИХ
ЗАКЛАДІВ
До дитячих закладів належать дитячі дошкільні
(ясла, дитячі садки та ін.), дитячі освітні (загальноосвітні і спеціалізовані
школи — ліцеї, гімназії — різного типу та ін.) та позашкільні (палаци, будинки
дітей та юнацтва, літні табори та ін.) заклади. Розміщення дитячих закладів має
бути поблизу від місць проживання відповідних контингентів дитячого та
підліткового населення. Для дошкільних закладів радіус обслуговування повинен
складати 0,3—0,5 км, для школярів молодших класів — до 0,5 км, для школярів
середніх класів — до 1 км; для школярів старших класів —-до 1,5 км, у сільській
місцевості (за умови організованого підвезення дітей спеціально виділеним і
придатним транспортом) — до 3 км. Земельні ділянки, де розташовані заклади для
дітей і підлітків, за своїми розмірами мають відповідати гігієнічним
нормативам, їх слід розміщувати в екологічно найпридатніших місцях, на певному
віддаленні від джерел забруднення атмосферного повітря, шуму та великих
транспортних магістралей. Найдоцільніше розташовувати ці заклади
внутрішньоквартально. Розміщуючи відповідні заклади, слід ураховувати
необхідність забезпечення основних приміщень і відкритих ігрових та інших
майданчиків не менш як тригодинною безперервною інсоляцією. Внутрішнє
планування дитячих дошкільних закладів має бути таким, аби були створені
необхідні умови для дотримання принципу групової ізоляції, забезпечення
можливості рухової активності дітей, створення сприятливого повітряного і
теплового середовища, достатньої освітленості тощо. Площа
озеленення земельних ділянок має становити не менше ніж 15—17 м2 на одне місце,
тобто понад 50 % усієї їх площі. Зменшення цього нормативу можливе тільки тоді,
коли ділянка дитячого закладу безпосередньо межує з лісовими або парковими
територіями. На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід
передбачити наявність групових майданчиків для дітей різного віку, загального
фізкультурного майданчика, го-роду-ягідника, господарчої зони та пішохідних
доріжок.
У складі шкільних будівель мають бути передбачені 3 групи
приміщень — основні (навчальні кабінети, класні кімнати, лабораторії, навчальні
майстерні, спортивний зал), допоміжні (бібліотека, рекреаційні приміщення,
їдальня, буфет, актовий зал, комори, складські приміщення, туалети та ін.) та
службові (кабінети для адміністрації, вчительські, медичний кабінет та ін.)
приміщення.
Будівельними нормами встановлено такі значення
коефіцієнта природного освітлення (КПО): в класних кімнатах не менше ніж 1,5 %,
в кабінетах креслення і малювання не менше ніж 2 %. За результатами гігієнічних
досліджень вважається, що значення КПО мають бути ще більшими і сягати 2,5—5 %.
У основних приміщеннях дитячих закладів, де підвищене зорове навантаження,
світловий коефіцієнт має бути 1:4 або більше. В інших приміщеннях він може
складати не менше ніж 1:5—1:6. Відстань між вікнами (ширина простінків) не
повинна бути більшою ніж 0,5 м.
Площа класу має бути не меншою ніж 60 м2 ,
навчального кабінету 60 м2 , мінімальна площа на одного учня в цих кімнатах
становить 2 м2 . Найкраща форма класної кімнати — прямокутна (глибина 6—6,3 м,
довжина — 8—8,4 м) із співвідношенням глибини до ширини 3:4. Відстань від
першого ряду парт до дошки має складати 1,6—2 м, висота стелі не менше ніж —
З—3,5 м. Розміщення вікон — лівобічне, кут розгляду (кут між лінією погляду і
площиною класної дошки в горизонтальній площині) має бути не меншим як ЗО—35°.
Під час розміщення учнівських столів і стільців у класах
та навчальних кабінетах у перших трьох рядах слід розташувати столи менших
розмірів, в останньому ряді — найбільших для даного класу розмірів. Вимоги до
окремих параметрів розміщення меблів у класі такі: відстань від першого ряду
парт до дошки повинна становити 2,4—2,6 м, розрив між рядами парт — 0,6—0,8 м,
між першим рядом парт і зовнішньою стіною — 0,6— 0,7 м, між третім рядом і
внутрішньою стіною — 0,5—0,6 м, між задньою стіною і останнім рядом парт —
0,4—0,5 м.
Якщо навчальні кімнати мають не прямокутну, а квадратну
конфігурацію і меблі в них виставляються в 4 ряди, відстань від дошки до перших
парт (столів) має бути не меншою ніж 3 м, розрив від парт першого ряду до
зовнішньої стіни повинен становити 0,8—1 м, між рядами парт — 0,6 м. Нижній
край класної дошки має бути на відстані 75—80 см від підлоги для учнів молодших
класів і 80—90 см — для учнів середніх та старших класів. Певним гігієнічним
вимогам мають відповідати шкільні підручники та дитячі іграшки. Щодо
підручників ці вимоги ставляться до розмірів та форми шрифту, якості паперу, ілюстрацій,
формату та маси книг, їх оправи. На підставі досліджень функціонального стану
опорно-рухового апарату, насамперед показників, що визначають стійкість
вертикальної пози, встановлено такі допустимі маси щоденного навчального
комплекту (тобто маси підручників, письмового приладдя та ранця або портфеля)
школярів: для учнів 1—2-х класів — 1,2 кг; для учнів 3—4-х класів — 2,2 кг, для
учнів середніх класів — 2,2—3,2 кг, для учнів старших класів — 3,2—3,7 кг.
Разом з тим, слід зазначити, що маса кожного підручника для школярів початкових
класів не повинна перевищувати 300 г. Серед основних гігієнічних вимог до
іграшок слід виділити такі: матеріали для їх виготовлення не повинні містити
токсичні речовини. Не допускається використання утильних матеріалів. Конструкція
іграшок і матеріали, з яких їх виготовлено, не повинні бути загрозою
травматизації, покриття іграшок має щільно триматися і не змиватися гарячою (60
°С) водою з мийними засобами, 2 % хлорним вапном або іншою дезінфекційною
речовиною, бути стійким до слини і поту, мати високу пожежостійкість.
Комментарии
Отправить комментарий